Бард-вечір


У день народження Т. Шевченка “Молода Лемківщина” разом зі студентською радою Львівської національної академії мистецтв провели вечір пісні та поезії.
Захід проходив в актовому залі Академії мистецтв і почався з прочитання своєї поезії молодими поетами. Зокрема свої вірші прочитали Зятик Марія, Ожібко Сергій, Звіздецька Аліна, Свистун Ігор. Вслід за цим звучали пісні: спочатку несміливі, коли в основному співали барди, а молодь слухала, ледь чутно намугикаючи знайомі мотиви.  Однак з кожною наступною композицією вечір ставав енергійнішим, набирав обертів і багатоголосся. […]

bard_vechir

Другий вечір лемківської пісні

bard_vechirУ цю неділю пройшов ІІ бардівський вечір лемківської пісні. Уже традиційно пісенний вечір організувала “Молода Лемківщина”.
На вечір зібралися чимало активної молоді (близько 60 осіб) із різних організацій, щоб поспівати вже відомі пісні і вивчити нові.
_2008___site

Добра традиція – Вертеп

Наша організація “Молода Лемківщина”, слідуючи добрій традиції, цього року знову організовує автентичний лемківський Вертеп. І закликає тих, хто має бажання відкрити для себе щось нове і перевірити свої акторські здібності, зглошуватися і ставати безпосередніми учасниками дійства.

_2008___site

 

Юрій Андрухович

Забуте місце

Я розумію, що тепер у нас інша тема – ЦВК. Але про ЦВК ще буде час написати, а ця колонка в мене, слава Богу, сота. І таке трапляється зовсім нечасто – один раз на сто тижнів. Тому дозвольте їй бути тихою.

“А ту ся сходять, би си спомнути //

З життя в Бескидах всі атрибути. //

Їм ту’ і сонце світит’ ясніше, //

Їм в рідним краю легше ся дише”.

“Їм” – це про лемків. Я про них знаю не з Вікіпедії, тому мені цікаво дізнатись, а що про них написано там.

На схилах Східних Бескидів, між річками Сяном і Попрадом – ось де їхні ліси. На голові вони носили чорний фетровий калап, а влітку – солом’яні капелюхи. Такі невеликі брилі з підкоченими крисами. Одягали їх набакир, обарвлювали шкіряною стрічкою з пір’ям.

Узимку ж – небесні суконні шапки з вухами, з баранячого хутра. Небесні шапки викохували в собі генетичну пам’ять небесних тварин, тому вуха, як і годиться, в теплу погоду тягнулися до неба, а в мороз опускалися додолу разом зі своїм господарем – незайманим небесним снігом.

На дощ хутро з шапок завивалось у дрібні кучері, а на грозу збивалось у ковтуни. Святковий одяг складався з гуньки або сердака. Молоді жінки ж заплітали волосся в косу та покривали голову оксамитовим очіпком, який до всього того був іще й оздоблений мережкою.

На свята жінки-лемкині вдягали складний головний убір білого кольору, який називався фацелик. Ви ще не чули такого слова? Я теж іще не чув, але от вичитав: фацелик.

[…]

Pisni_nezabutoho_krayu_Gorodok

11 листопада – XI Фестиваль “Пісні незабутого краю”

Pisni_nezabutoho_krayu_Gorodok

 

11 листопада цього року у м. Городок (Львівська область, Україна) відбудеться вже традиційний XI Міжрегіональний фестиваль-конкурс «ПІСНІ НЕЗАБУТОГО КРАЮ».

Мета фестивалю виявлення і    підтримка талановитих виконавців, популяризація, пошук і відродження творів українського музичного мистецтва Закерзоння.