Lemkivska_cerkva

АКЦІЯ “ВІСЛА”. ВІДІРВАНІ ВІД УКРАЇНИ

Розплата за нездійснені гріхи

Фактично відбулось втручання в інтимний внутрішньо-лемківського світ, постала загроза його поділу зсередини. Уже під час перших проваджених на Лемковині переселенських акцій «до Росії» (на територію Радянської України) чимало лемків воліло записатися поляками, перехреститися у костелі, аби не бути в числі вивезених на схід. Горлицький уповноважений польського уряду писав, що лемки, не маючи бажання виїздити, доводять, що «походять від шведів, інші знову виводять своє походження від татар, аби тільки не трактувати їх як руських горян». Це й так не допомагало, оскільки лемки дуже слабо говорили польською, і викрити їх було легко. Зважаючи на чисельні петиції від лемківських громад, польських інтелігентських середовищ, і навіть приязного лемкам «товариша Гомулки» про можливість подальшого їх мешкання у Польщі, репатріаційне управління в Варшаві замовило у тодішньому відповіднику Академії наук – «Академії умієнтносці» звіт про походження лемків і їх стосунок до українського кореня. Відповідь була розлога, однак основна думка звучала так: «польськість лемків носить кон’юнктурний характер». Це означало благословення на подальші виселення. […]

Akcia-51

АКЦІЯ-51. Переселення українського населення Західної Бойківщини

Економічний потенціал переданої ділянки території України Поль- щі в історіографіях обох країн подається неоднозначно. Наприклад, львівський історик І. Козловський зазначає, що вона була багата на нафту і газ. На момент передачі тут нараховувалося 129 нафтових свердловин, у тому числі 97 діючих з добовим видобутком нафти 85 тон [10, c.188]. Польські вчені А. Роговська й С. Стемпель, навпаки, зауважують, що Польща отримала гористий терен з кепськими грунтами й вичерпаними родовищами нафти [14].

Мусимо констатувати, що протилежна сторона отримала розви- нутий район з налагодженою інфраструктурою. На цих землях були розташовані такі функціонуючі об’єкти і підприємства, як нафтовий промисел, нафтопереробний завод, контора зв’язку, маслозавод, електростанція, машино-тракторні станції та ін.

На взаєм ПР передавала Радянському Союзу прикордонну ділянку відповідної площі Люблінського воєводства розташовану на лівому березі р. Солокії, Бугу і Гучви. Тут було створено новий район Львівської області – Забузький. До його складу ввійшли міста Белз – центр, Кристанопіль (сучасний Червоноград), Угнів, а також 21 сільська ради [10, c.188]. Внаслідок угоди УРСР покращила залізничне перевезення за рахунок передачі Польщею майже 64,5 км залізничної колії з чотирма обладнаними станціями. Поряд з цим, вона отримала високовольтну лінію електропередач завдовжки 44,281 км, 10 підприємств будівельної та переробної промисловості та поклади кам’яного вугілля [10, c.188]. […]

РЕПЕДЬ у жовтих хустинах

Свисток… «Вставання!!!» – чути голос бунчужного табору старшого пластуна Ігоря Горківа. Кожного дня зранку цей звук і слова будили пластунів-новаків, які стали учасниками двотижневого пластового табору в с. Репеді на Лемківщині.

Коли тобі виповниться шість років, можеш стати пластуном­-новаком і носити жовту хустину – специфічну частину однострою (пластового одягу – пл.). Біля 30 новаків, які цього року завітали до Репеді з усієї Польщі – починаючи від Катовиць через Помор’я й Мазури та закінчуючи Перемишлем – могли вперше або знову спробувати пластового життя, бо «я в таборі перший раз… я – утретє… а я вже четвертий раз», – підказують самі пластуни.

АКЦІЯ “ВІСЛА”, 1947

Хоча відкривалися українські та білоруськи школи, однак йшла підготовка до трансферу – з одного боку білорусів, литовців та українців з Польщі, а з другого – поляків та євреїв, бувших польських громадян з Радянського Союзу. 9 вересня 1944 р. Польськй комітет національного визволення підписав з „урядами” радянських Білорусі й України, а 22 листопада – Литви – відповідні угоди. Метою був не тільки виїзд згаданих меншин, а створення етнографічної границі між Польщею а Радянським Союзом. Мало це свій міжнародний аспект, отже у лютому 1945 р. Рузвельт, Сталін та Черчіль мали остаточно вирішити бигляд нового польсько-радянського кордону. Для польських комуністів виникла можливість побудови однонаціональної держави, а тим саме вирішення питання національних меншин. Проблемою були євреї, яким дозволено не тільки певернутися в Польщу, але й розгорнути вільне суспільно-політичне та релігійне життя. У їхньому випадку влада почала не тільки не перешкоджувати, а навіть інспірувати еміграцію, особливо в Палестину. […]