Lemkivska_cerkva

Дерев’яні церкви Карпатського регіону очікують на вердикт ЮНЕСКО

Представники польської сторони зазначили, що важливим у цьому проекті є також приклад єдності, бо дерев’яні церкви – це те, що об’єднує наші два народи і характерне для українсько-польського прикордоння.

На відкритті виставки йшлося також про те, що над проектом українські і польські спеціалісти працюють уже 20 років, що серед ініціаторів є Іван Могитич. Що церков багато, вибрали ті, котрі відповідають стандартам ЮНЕСКО, а отже – є в належному стані і охороняються відповідно. […]

РІЗЬБЯРСТВО ТА КАМЕНЯРСТВО НА ЛЕМКІВЩИНІ

ДЕРЕВЯНИЙ ПРОМИСЛ

Важливою підставою життя лемків є деревний промисл. Ліс є великим джерелом доходу для мешканців Лемківщини. Деякі села, положені серед старих, густих борів, напр. Чорна Вода біля Щавниці, Дальова біля Яслиськ, Мощанець, Суровиця, Дарів, Поляни, Полави, Завої в Романівщині, Команча, займаються стинанням, чищенням, доставою дерева (ялиць, смерік, сосен, буків) до тартаків, залізниці та міст, і це приносить їм великі прибутки.

Самий переріб дерева на промислові предмети слабо розвинений. Він радше зужитковується та примінюється до власних потреб, а саме на гонти, протісся, лати, бельки, форшти при будові хат і господарських будинків. Виріб гонтів був давніше дуже широко розвинений і доставляв першої якости матеріял до накривання дахів тощо.

Майже всі церкви на Лемківщині були покриті гонтами, і то не лише дахи, але всі стіни, щоб дерево не нищилося, бо легше купити кілька чи кільканадцять кіп гонтів, ніж будувати нову стіну. До того й муровані церкви були криті гонтами. Щойно тоді, як лемки відкрили нове джерело доброго заробітку в Америці, почали вживати на покриття церкви бляху, тому саме, що вона дуже довготривала.