ФІЛАРЕТ КОЛЕССА (1871 – 1947)

{jcomments on} Започаткував в українській фольклористиці структурно-типологічні дослідження народної музичної творчості, розглядав її пам’ятки у зв’язку з історичним процесом та в порівнянні з фольклором інших слов’янських народів. Виступив з дослідженнями пісенної ритміки і мелодики – «Ритміка українських народних пісень» (1907); «Мелодії гаївок» (1909). Вивчав окремі жанри української пісенної творчості, насамперед думи – «Мелодії українських народних дум» (1910-1913); «Варіанти мелодій українських народних дум, їх характеристика і групування» (1913); «Про ґенезу українських дум» (1921); «Формули закінчення в українських народних думах у зв’язку з питанням про наверствування дум» (1935); «Хмельниччина в українських народних піснях і думах» (1940); висунув гіпотезу про зв’язок дум з народними голосіннями. Працював над регіонально-фольклористичними дослідженнями, класифікував народнопісенні діалекти – «Народні пісні з Південного Підкарпаття» (1923); «Народні пісні з Галицької Лемківщини» (1929); «Народні пісні з Підкарпатської Русі» (1938); «Народна музика на Поліссі» (1939). Розглядав питання історії розвитку фольклору: «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905); «Українська народна пісня на зламі XVII-XVIII віків», «Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку» (обидві  1928); «Українська усна словесність» (1938). Досліджував взаємозв’язки фольклору і з літературою – «Про віршову форму поезій Маркіяна Шашкевича» (1911); «Cтудії над поетичною творчістю Т. Шевченка» (1939); «Народнопісенна ритміка в поезії Івана Франка» (1941); «Леся Українка і український музичний фольклор» (1946), і з музикою  – «До питання про український музичний стиль» (1907); «Народний напрям у творчості Миколи Лисенка» (1913). Cтворив численні обробки народних пісень, хорові композиції в фольклорному стилі («Обжинки», «Гагілки»), пісні на слова Т. Шевченка («Утоптала стежечку», «Якби мені черевики», «Ой умер старий батько», «Було колись – в Україні…»), О. Олеся («Ой чого ти, тополенько…»), О. Маковея («Помер рекрут») та ін. поетів.

Передрук з www.ukrainians-world.org.ua

Основні праці

  • «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905),
  • «Ритміка українських народних пісень» (1906-07),
  • «Мелодії українських народних дум» (1910-13),
  • «Наверстування і характерні признаки українських народних мелодій» (1913-14),
  • «Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і походження голосінь» (1920-21),
  • «Про генезу українських народних дум» (1921),
  • «Народні пісні з південного Підкарпаття» (1923),
  • «Речитативні форми в українській народній поезії» (1925),
  • «Українські народні пісні на переломі 17-18 ст.» (1928),
  • «Народні пісні з галицької Лемківщині» (1929),
  • «Українська усна словесність» (1938),
  • «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття» (1946).

Музичні твори

хори –

  • «Ой умер старий батько», «Утоптала стежечку», «Якби мені черевики», «Було колись на Вкраїні» (всі на сл. Т.Шевченка) та ін.;
  • обр. укр. нар. пісень – в’язанки: «Вулиця» (1895), «Обжинки» (1898), «Гагілки» (1900); збірник «Наша дума» (1902) та ін.;
  • «Воєнні квартети» для вок. квартету, чол. і жін. хорів (1915),
  • «Марш українських стрільців» (сл. О.Маковся, 1915). «Я русин бил» (сл. О.Духновича, 1928) та ін.;
  • обр. укр. нар. пісень для дітей

Залишив у рукописі «Історію української етнографії».


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *