Ми памятаємо. Тарас Шевченко (1814-1861)

У 1838 році стараннями І.Сошенка, Є.Гребінки, В.Григоровича, О.Венеціанова, Ф.Толстого та інших Шевченка було викуплено з кріпацтва за 2500 рублів, які були вилучені на аукціоні за портрет Василя Жуковського, який спеціально для цього намалював Карл Брюллов.

 

Став студентом Петербурзької Академії мистецтв (1838), де навчався у К.Брюллова. Починає писати перші вірші. Видає свою першу поетичну збірку «Кобзар» (1840, 1844, 1860), поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844). Починає роботу над серією офортів «Живописна Україна», яку йому так і не вдалося завершити.

Двічі (1843-1844 та 1845-1846 роках) подорожує Україною. Тут він стає співробітником Київської Археографічної Комісії, а пізніше вчителем малювання у Київському університеті Святого Володимира (сьогодні імені Т.Шевченка). Був членом Кирило-Мефодіївського братства.

У 1847 році Шевченко, разом з М.Костомаровим, П.Кулішем, В.Білозерським, М.Гулаком, О.Навроцьким, був заарештований за участь у Братстві. Відправлений у заслання служити в Окремий Оренбурзький Корпус з забороною писати і малювати. В цей період появляються його чотири «захалявні книжечки» (1847, 1848, 1849, 1850), а також багато картин, які він намалював, перебуваючи у складі Аральської експедиції.

У 1850 році Шевченка вдруге заарештовано і заслано у Новопетровський береговий форт (1850-1857). Тут він починає писати російською мовою повісті з українською тематикою та багатим автобіографічним матеріалом, а також продовжує малювати під час Каратауської експедиції.

Після заслання (1858) Шевченко оселився у Петербурзі в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті. В 1859 році втретє їде на Україну, де згодом його втретє заарештовують і зобов’язують повернутись до столиці.

10 березня 1861 року Шевченко помирає і був похований на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі, а 22 травня – перепохований на Чернечій горі біля Канева.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *