29 квітня – Модест Менцинський (1873-1935)

Mecynskiy_1875-1935Mencynskyi

29 квітня 1875 року в селі Великі Новосілки на Львівщині в родині священика народився Модест МЕНЦИНСЬКИЙ – український оперний співак-тенор.

 

Менцинські походили зі старовинного лемківського роду з с. Мацина (Менцина) в Бескидах. Модест виростав у с. Хідновичах, куди в 1888 році переїхали його батьки.

 

Він з раннього дитинства захоплювався народними піснями, обрядами. Від батька отримав основи нотної грамоти. Навчався в гімназії – до шостого класу в Дрогобичі, пізніше в Самборі, яку закінчив у1896 році. З 1896 до 1899 року навчався у Львівській духовній семінарії. Мистецтвом співу оволодів під керівництвом професора Львівської консерваторії Валеріана Висоцького та Юліуса Штокгаузена у м. Франкфурті-на-Майні (Німеччина).

 

На канікули Модест приїжджав до Галичини і давав концерти в Перемишлі, Львові, Станіславі (Івано-Франківську), Стрию, Тернополі, Самборі та інших містах. 18 березня 1901 року вперше дебютував на франкфуртській з партією Ліонеля. Виступав на оперних сценах багатьох міст Європи. У 1904-1908 роках – перший тенор Королівської опери у Стокгольмі. 1905 року Менцинський виступав у Лондоні в Королівському театрі Ковент-Гарден. 1903 і 1908-1909 роках співав у Львівській опері, а в 1910-1926 був солістом опери у Кельні. Виступав також у Мюнхені, Дармштадті та Берліні. З 1926 року знову співав у Стокгольмській опері. Невдовзі відкрив там школу співу, в якій сам викладав вокал.

 

Менцинський прославився виконанням партій в операх Ріхарда Вагнера («Зігфрід», «Лоенгрін», «Летючий голландець», «Тангейзер», «Парсифаль», «Валькірія», «Загибель богів», «Трістан та Ізольда», «Нюрнберзькі мейстерзінгери»). Серед інших партій: Надір («Шукачі перлів», Ж. Бізе), Каніо («Паяци», Р. Леонкавалло), Єлеазар («Дочка кардинала», Ж. Гавелі), Ірод (“Саломея” Штрауса), Флорестан (“Фіделіо” Бетховена), Радамес, Манріко, Отелло (“Аїда”, “Трубадур”, “Отелло” Верді), Каніо (“Паяци” Леонкавалло), Хозе, Надір (“Кармен”, “Шукачі перлів” Бізе), Каварадоссі (“Тоска” Пуччіні), Єлеазар (“Жидівка” Галеві), Йонтек (“Галька” Монюшка), Нерон (“Акте” Манена), Фауст (“Фауст” Гуно), Самсон (“Самсон і Даліла” Сен-Санса), Болеслав Хоробрий (“Болеслав Хоробрий” Ружицького), Петро (“Наталка Полтавка” Лисенка)

В його репертуарі було 50 опер.

 

Менцинський часто виступав з концертами на батьківщині, залучаючи до участі в них хорові колективи, зокрема, львівський «Боян», «Бандурист». У лютому 1916 року влаштував концерт для полонених українців у австрійському таборі Венцляр. Менцинський, як невтомний популяризатор української музичної культури за кордоном, постійно виконував твори українських композиторів: Миколи Лисенка («Очі горять», «Минають дні», «Гомоніла Україна», «Мені однаково» — всі на слова Тараса Шевченка), Д. Січинського («Дума про гетьмана Нечая», «Як почуєш вночі» на слова І. Франка), Я. Ярославенка («Гей, закуй мені зозуле» на слова В. Пачовського, С. Людкевича).

 

Менцинський записав на грамплатівки понад 40 творів у Стокгольмі (“Грамофон”, 1910) і Берліні (“Грамофон”, 1910, 1911), в тому числі українські народні пісні (“Ой зійди, зійди”, “Ой не світи, місяченьку”, “Ох, і не стелися, хрещатий барвінку” та ін.), романси Лисенка, Січинського, Ярославенка, а також арії з опер Вагнера, Флотова, Верді, Пуччіні

 

http://www.youtube.com/watch?v=rGbWyI5II4I Як почуєш вночі

http://www.youtube.com/watch?v=mXRrR6SQgjs – Зi слiв твоїх, любко, вродилось

{jcomments on}

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *