Ми памятаємо. Володимир Хиляк (1843-1893)

 

Постійно вивчав життя селян, записував їх народні пісні, вірування. 1864 року виступив зі статтею «Із крайнє західної Русі». Незабаром вийшла його етнографічно-фольклорна праця «Весільні звичаї у лемків» (1866). Перша повість «Польський патріот» (1872).

 

1873 року вийшов твір «Повість на часі». Новим кроком у літературній творчості була повість «Шибеничний верх» у двох частинах, в якій розповідається про навалу польських конфедератів. Повість надруковано у «Слові» в 1877-1878 роках. У ній автор зумів подати картини народного побуту, просто і нескладно змалював рідну Лемківщину, її природну красу.

 

На початку 1880-х років Хиляк створив літературне полотно про життя лемків – повість «Руська доля». Обидві повісті – «Шибеничний верх» і «Руська доля» – друкувалися в «Нашому слові» у 1968, 1972-1973 роках.

 

Про незвичайну працездатність письменника свідчить той факт, що вже 1882 року у Львові вийшли з друку три томи його творів, а 1887 року – четвертий том. Перший том – це повість «Шибеничний верх», другий – повісті «Руська доля», «Послідні із рода», «Потяг сердець» і «Лихо на світі»; третій – повісті «Польський патріот», «Смерть і жена – від Бога», «Повість на часі», «Супружество і чотири факультети», «Великий перекинчик; четвертий – «Блаженної пам’яті дяк», «Риби», «Поштовий ріжок», «Клара Мислич», «Упрямі старики», «Кусок людського життя».

 

Написав низку гумористичних оповідань із селянського життя – «Лихо на світі», «Сипкова поляна», «Гумор у лемків» та інші.

 

Останні два роки працював у селі Літинія під Дрогобичем. Тут помер 25 червня 1893 року, де похований на місцевому цвинтарі.

 

{jcomments on}

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *