НА СВЯТИЙ ВЕЧЕР (колядка)

На святий вечер, на Різдво рано, дай Боже,
Пречиста Діва Сина зродила, дай Боже.

Ой породила досвіта рано, дай Боже,
Дитя купала та й повивала, дай Боже.

Лодва до лодви ватру кресала, дай Боже.
До тої ватри Сина вгрівала, дай Боже.

КЕД ЄМ ІШОВ ПРЕЗ ТОТ ЛІС

Кед єм ішов през тот ліс (Двічі),
През ліс калиновий, (Двічі)

А там в лісі на горі (Двічі)
Камінь мармуровий. (Двічі)

А з-під того каменя (Двічі)
Водичка виливат, (Двічі)

Напийся єй, моя мила (Двічі),
Кед єс справедлива. (Двічі)

Я бим ся єй напива (Двічі),
Красу бим стратива, (Двічі)

А што би я, Ванічку (Двічі),
Без краси робива? (Двічі)

А ти мене не взяв (Двічі),
Я би так ходива. (Двічі)

Я бим тебе таку брав, (Двічі)
Бом тебе облюбував, (Двічі)

Ганзю моя мива, (Двічі)
Будеш моя жена! (Двічі)

Співала Марія Горбаль, село Бортне

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005

ЗЕЛЕНА ЛІЩИНА ОРІХИ РОДИЛА

Зелена ліщина оріхи родила,
Молодая дівчинонька козака любила. (Двічі)

Вона го любила і за ним тужила,
Мене про козака моя мамця била. (Двічі)

Била мене мати і ще буде бити,
Як не перестану козака любити. (Двічі)

Я не перестану, покля не дістану
Личка рум’яного, хорошого стану. (Двічі)

Над водою стою, у воду дивлюся,
Такий замір маю, що я утоплюся. (Двічі)

Не журся, дівчино, не загублюй душу,
Хоц ти найбідніша, тебе взяти мушу! (Двічі)

ЗЕЛЕНА ЛІЩИНА ОРІХИ РОДИЛА

Зелена ліщина оріхи родила,
Молодая дівчинонька козака любила. (Двічі)

Вона го любила і за ним тужила,
Мене про козака моя мамця била. (Двічі)

Била мене мати і ще буде бити,
Як не перестану козака любити. (Двічі)

Я не перестану, покля не дістану
Личка рум’яного, хорошого стану. (Двічі)

Над водою стою, у воду дивлюся,
Такий замір маю, що я утоплюся. (Двічі)

Не журся, дівчино, не загублюй душу,
Хоц ти найбідніша, тебе взяти мушу! (Двічі)

РІЗЬБЯРСТВО ТА КАМЕНЯРСТВО НА ЛЕМКІВЩИНІ

ДЕРЕВЯНИЙ ПРОМИСЛ

Важливою підставою життя лемків є деревний промисл. Ліс є великим джерелом доходу для мешканців Лемківщини. Деякі села, положені серед старих, густих борів, напр. Чорна Вода біля Щавниці, Дальова біля Яслиськ, Мощанець, Суровиця, Дарів, Поляни, Полави, Завої в Романівщині, Команча, займаються стинанням, чищенням, доставою дерева (ялиць, смерік, сосен, буків) до тартаків, залізниці та міст, і це приносить їм великі прибутки.

Самий переріб дерева на промислові предмети слабо розвинений. Він радше зужитковується та примінюється до власних потреб, а саме на гонти, протісся, лати, бельки, форшти при будові хат і господарських будинків. Виріб гонтів був давніше дуже широко розвинений і доставляв першої якости матеріял до накривання дахів тощо.

Майже всі церкви на Лемківщині були покриті гонтами, і то не лише дахи, але всі стіни, щоб дерево не нищилося, бо легше купити кілька чи кільканадцять кіп гонтів, ніж будувати нову стіну. До того й муровані церкви були криті гонтами. Щойно тоді, як лемки відкрили нове джерело доброго заробітку в Америці, почали вживати на покриття церкви бляху, тому саме, що вона дуже довготривала.