УСНА НАРОДНА СЛОВЕСНІСТЬ ЛЕМКІВ

Бескидах Сяноцької округи у 30-х pp. XIX ст. збирав лемківський фольклор польський літератор Казімеж Туровський (1813-1874). Він опублікував з цих записів цикл розбійницьких (“збойницьких”) та окрему збірочку інших пісень.

У 50-х pp. на галицькій Лемківщині збирає етнографічні і фольклорні матеріали український письменник, народознавець і педагог Олексій Торонський (1838-1899). Окремі записи лемківських пісень були надруковані в його нарисі про лемків, яким, фактично, започатковано серйозне істо- рико-етнографічне вивчення цієї гілки українського народу. Чимала добірка лемківських пісень, зібраних О.Торонським, опублікована в збірнику Якова Головацького “Народные песни Галицкой й Угорской Руси” (Москва, 1878).

У цьому виданні вперше побачили світ більшість матеріалів із згадуваних збірок І.Бірецького та інших збирачів лемківського пісенного фольклору, в тому числі і закарпатської — південної частини Лемківшини, зокрема Олександра Духновича (1803— 1865), Олександра Павловича (1819-1900), Анатолія Кралицького (1835-1894) та деяких інших збирачів. Властиво, це видання і було найзначнішою в XIX ст. публікацією різножанрового пісенного матеріалу з Лемківщини.

Пісні з закарпатської Лемківщини вміщені в збірниках “Угрорусские народные песни” (СПб., 1885) Григорія Де-Воллана (1847- 1916), “Русский соловей” (Унгвор, 1890) і “Угрорусски народны спиванкы” (Будапешт, 1901) Михайла Врабеля (1866-1923). […]

НЕ БУДУ ДРІБНИЙ ОВЕС КОСИВ

Не буду, не буду дрібний овес косив,
Піду до Сяночка, піду до Сяночка, буду шаблю носив. (Двічі)

Як єм шов до війська, музичка мі грала.
Люде ся дивили, люде ся дивили, а мила плакала. (Двічі)

В Сяноці на ринку світится ліхтарня,
Сімнадцятий нумер, сімнадцятий нумер — то моя касарня. (Двічі)

Бодай та касарня била ся запала!
Не єдна мамуся, не єдна мамуся за сином плакала… (Двічі)

Опрацював Іван Майчик, село Одрехова

Антологія лемківської пісні /Упор

НА НАШІМ ПОДВІР’Ю

На нашім подвір’ю
Музиканти грают,
Хлопці з дівчатами
Гуляют, гуляют.

Файний дружба веде
Пару за парочком.
Каждий си танцює
З свойом фраїрочком!

Дівчино, кохам тя,
Никому не дам тя.
Не дам тя никому,
Возму тя додому.

ЗАШУМІЛИ ЛІСИ

Зашуміли ліси, зашуміли бори,
Бувайте здорови, (Двічі)
Бувайте здорови, мої рідні гори.

Бувайте здорови, мушу вас лишати,
Їду на чужину, (Двічі)
Їду на чужину хліба заробляти.

Вітер повіває, суха галуз впала,
Юж веселіст моя, (Двічі)
Юж веселіст моя, навіки пропала…

ЗАШУМІЛА ЛІЩИНА

Зашуміла ліщина, ліщина,
Затужила дівчина, дівчина,
Бо єй милий понехав, понехав
Іншу собі пошукав, пошукав.

Моя мила премила, премила
Пораю ти фраїра, фраїра.
Пораю ти кого хцеш, кого хцеш,
Бо ти моя не будеш, не будеш.

Моя мила премила, премила,
Що ти будеш робила, робила.
З ким ти до шлюбу підеш, ба підеш,
Бо ти моя не будеш, не будеш.