Sheptyckiy_1865-1944

Ми памятаємо. Андрей Шептицький

Sheptyckiy_1865-1944

Андрей Шептицький

Сьогодні виповнюється 147 років від дня народження великого українця АНДРЕЯ [РОМАНА] ШЕПТИЦЬКОГО (1865-1944) – предстоятель Української греко-католицької церкви.

 

29 липня 1865 року у селі Прилбичі на Яворівщині у сім’ї знатного українського графського роду народився син Роман. Сім’я майбутнього митрополита мала змішані українсько-польські коріння, оскільки його батько Іван одружився з дочкою відомого польського драматурга та комедіографа Александра Фредро графинею Софією.

 

Першу освіту Роман здобув удома. Восени 1879 року разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання в гімназії Св. Анни у місті Краків. Тут він розпочинає свою службу в армії (1883-84), яку покидає через проблеми зі здоров’ям. Разом з братом Олександром продовжив навчання на правничих студіях у Вроцлавському університеті (1884-87).

 

Hylyak_1843-1893

Ми памятаємо. Володимир Хиляк (1843-1893)

Hylyak_1843-1893

Сьогодні відзначаємо 169 років від народження ВОЛОДИМИРА ХИЛЯКА (1843-1893)

 

27 липня 1843 року в селі Верхомля Велика на Лемківщині у сім’ї священика народився Володимир ХИЛЯК – український священик, письменник та публіцист. Свої твори часто писав під псевдонімами Єронім Анонім, Лемко Семко, В.Нелях та іншими.

 

Після закінчення сільської школи вступив до 6-класної гімназії у Новому Сончі, а у 7 клас гімназії – у Пряшеві, де здав іспит зрілості. Надалі посвятив себе богословським студіям. Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті, а четвертий рік – у Єпархіальному інституті в Перемишлі.

 

У 1866 року був висвячений перемишльським єпископом Фомою та призначений парохом у село Долина біля Шимбарку. Через два роки перебрався у село Ізби, але незабаром переїхав на парафію в село Бортне неподалік від Горлиць, де пробув 20 років.

 

Konovalets

Ми памятаємо – Євген Коновалець (1891-1938)

Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На­родної Республіки. У 1918 році став командиром УСС. Цього ж року на вимогу німецької влади корпус розпускають, але Коновалець продовжує працювати над організацією загону, девізії і групи Січових Стрільців. З 1919 по 1920 роки Коновалець перебував у польському таборі для військовополонених у Луцьку.
[…]

nykyfor

Ми памятаємо. Никифор Дровняк (1895-1968) та Еммануїл Мисько (1929-2000)

nykyfor  Mysko__21__1929_-_12__2000

 

Сьогодні відзначаємо 117-у річницю від народження НИКИФОРА ДРОВНЯКА (1895-1968) та 83-у від народження ЕММАНУЇЛА МИСЬКА (1929-2000)

 

21 травня 1895 року в Криниці (сьогодні Республіка Польща) на Лемківщині у сім’ї Євдокії Дровняк народився син Епіфаній (якого через екзотичність імені ще немовлям  стали називати Никифором) – самобутній український художник-примітивіст.

 

Шкільна наука давалася Никифору важко, а тому навчання довелося полишити. Змалку не навчився добре говорити, навчився хіба що писати друкованими літерами, трохи читати та рахувати. Зате змалку любив малювати – спочатку грифелем на дошці, згодом олівцем на клаптиках паперу. Малював образки з дивовижними спорудами, фантастичними святими, які згодом обмінював у селян на хліб. За свій хист криничани іронічно прозвали Никифора Матейком.

 

Як художника Никифора світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Leon Marseille експонувалося його 200 малюнків. На виставку українських, французьких та італійських художників, яку влаштував у листопаді  Українським народним музеєм ім. Т.Шевченка, вони потрапили завдяки старанням львівського художника  Романа Турина, який під час мандрівки до Криниці був вражений творчістю лемківського маляра-самоука. Творчістю Дровняка також зацікавився польський художник Єжи Вольф, який у 1938 році опублікував у часописі Arkady нарис «Маляр наївного реалізму в Польщі. Никифор».

 

Hnatuyk_1971-1926

Ми памятаємо. Андрій Орисик (1922-1998) та Володимир Гнатюк (1871-1926)

Сьогодні відзначаємо день народження АНДРІЯ ОРИСИКА (1922-1998) та ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА (1871-1926)

 

9 травня 1922 року в селі Вілька (Республіка Польща) на Лемківщині  в сім’ї різбяра народився Андрій ОРИСИК – майстер художнього різьблення по дереву, член Спілки художників України.

 

Різьбити почав з дитинства. Його подальший шлях навряд чи міг бути іншим, оскільки народився він у колисці лемківського різьбярства, а його батьком була знакова постать у школі лемківської різьби по дереву Михайло Орисик. Саме у нього Андрій навчався ремеслу.

 

У 1945 році сім’я була переселена в Україну в село Гутисько на Тернопільщину, де вже наступного року помер батько. Після цього Андрій переїжджає на Львівщину у Трускавець.

 

Об’єктом його творчості стали фауна (дикі та домашні тварини), флора та сцени з життя. Серед найвідоміших робіт «Ведмідь-пасічник», «Олень», «Дикий кабан», «Орел», «Телятниця», скульптурна композиція «Визволення», яка знаходиться у Музеї лемківської культури в селі Зиндранова на Лемківщині. Автор композиції за творами Тараса Шевченка «На панщині», «Катерина», «Козаки в турецькій неволі». Від батька перейняв спосіб різьблення сцен з життя реальних людей.

* * *

Hnatuyk_1971-1926

У цей день 1871 року в селі Велеснів на Тернопільщині народився ВОЛОДИМИР ГНАТЮК (1871-1936) – український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Імперської Петербурзької АН (1909), академік АН України (1924), член Празької та Віденської Академії наук, Чеського наукового товариства (1905), Австрійського етнографічного товариства у Відні (1907) та Міжнародного союзу фольклористів у Гельсінкі

Навчався в гімназіях у Бучачі та Станіславі (сьогодні Івано-Франківськ), філософському факультеті Львівського університету (1894-1899), де студіював у Михайла Грушевського та Олександра Колесси.