Herb-Zakarpattja1

Русини Закарпаття: хто ми? За матеріалами наукової конференції в Ужгороді, 21 жовтня 2012

Участь у конференції взяли історики, філологи і політологи. Головував на ній голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського “Товариства “Лемківщина” Василь Мулеса. Першим із доповіддю виступив директор Інституту українознавства ім. І.Крипячкевича НАН України Микола Литвин. Беручи для прикладу акції, що проводилися радянським урядом у стосунку до українців в Польщі, історик показав наскільки масштабною і жорстокою може бути політика денаціоналізації. М.Литвин поділив депортаційні процеси, що проводилися щодо українців, на три періоди: 1) жовтень 1944 – липень 1945, 2) вересень 1945 – листопад 1946 і 3) квітень 1947 – липень 1947. Якщо перший етап мав більш-менш добровільний характер, то наступні два були виключно насильницькими. Не погоджується науковець із поширеною серед польських істориків думкою про те, що операція “Вісла” була наслідком діяльності УПА на теренах Закерзоння, адже на початок 1947 року після проведених попередніх етапів виселення на цій території залишилося надзвичайно мало населення, яке б могло надавати підтримку повстанцям. За загальними підрахунками в результаті переселенчих акцій з крайньо західних українських етнічних земель було депортовано 700 тис. українців.

[…]

Lemkivshchyna_Map

Там, на Лемковині, ще й досі живій

Отже, ймовірно, що формування Лемківщини як українського етнокультурного регіону відбулося щойно у XV—XVI ст., коли цю територію охопила хвиля сільської колонізації на волоському праві, пристосованому до умов господарювання у гірських околицях, де основою було випасання овець, а хліборобство мало спочатку лише допоміжну роль. Усупереч твердженням деяких публіцистів, котрі намагаються всякими способами відокремити Лемківщину від українського етнокультурного простору, основний демографічний потенціал цієї колонізаційної хвилі складали не етнічні волохи (румуни) чи інші гірські племена, мандруючи з Балканів (нібито щойно згодом якимсь чудодійним способом «рутенізовані»), але українська стихія, яка вбирала в себе різні сторонні впливи. З іншого боку, відстороненість Лемківщини, втиснутої вузьким клином поміж польські та словацькі оселі, сприяла консервуванню культурних і мовних архаїзмів.

[…]

Duchnovych__1865

Ми памятаємо. Олександр Духнович (1803-1865)

Duchnovych__1865

24 квітня 1803 року в селі Тополя (сьогодні Республіка Словаччина, Пряшівщина) на Лемківщині в сім’ї священика Василя Духновича та Марії Гербер народився син Олександр ДУХНОВИЧ – греко-католицький священик, русинський-український письменник, педагог, поет, культурний діяч, народний будитель.

 

Незабаром після народження сина сім’я переїхали у село Стакчин, де Олександр провів своє дитинство. У шість років Олександр почав вчитися грамоті, першим його вчителем став дядько, Дмитро Гербер, що навчав його з букваря, псалтиря та часослова. У дев’ять років Олександр Духнович продовжив навчання в Ужгородській школі (1818-1823), яке велося угорською мовою. Далі продовжив навчання в гімназії у Кошицях (1823-1825), а звідти був переведений в Ужгородську семінарію, де він вивчав богослов’я (1825-1827)

 

Lemkivska_cerkva

АКЦІЯ “ВІСЛА”. ВІДІРВАНІ ВІД УКРАЇНИ

Розплата за нездійснені гріхи

Фактично відбулось втручання в інтимний внутрішньо-лемківського світ, постала загроза його поділу зсередини. Уже під час перших проваджених на Лемковині переселенських акцій «до Росії» (на територію Радянської України) чимало лемків воліло записатися поляками, перехреститися у костелі, аби не бути в числі вивезених на схід. Горлицький уповноважений польського уряду писав, що лемки, не маючи бажання виїздити, доводять, що «походять від шведів, інші знову виводять своє походження від татар, аби тільки не трактувати їх як руських горян». Це й так не допомагало, оскільки лемки дуже слабо говорили польською, і викрити їх було легко. Зважаючи на чисельні петиції від лемківських громад, польських інтелігентських середовищ, і навіть приязного лемкам «товариша Гомулки» про можливість подальшого їх мешкання у Польщі, репатріаційне управління в Варшаві замовило у тодішньому відповіднику Академії наук – «Академії умієнтносці» звіт про походження лемків і їх стосунок до українського кореня. Відповідь була розлога, однак основна думка звучала так: «польськість лемків носить кон’юнктурний характер». Це означало благословення на подальші виселення. […]

ЛЕМКІВЩИНА: ІСТОРІЯ

Наприкінці X ст. західні Карпати з’єдналися із Київською Руссю, потім належали до Галицького і Галицько-Волинського князівств. Цей період приналежності русинів західних Карпат до рідної матері-держави позначився бурхливим розвитком економічного життя, освіти, культури карпатського краю.

Після розпаду Київської Русі в XІ ст. його південно-західна частина (теперішня Україна із Лемківщиною) ввійшли в сферу інтересів української народності. Отже, лемки належать до українського народу. Популярні серед лемків народні назви “русини”, “рускі”, “руснаки”, “руси” є давньою назвою українців.

У середньовічні часи територія Лемківщина входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Згодом землі Пд. Л. були захоплені Угорщиною, а з 1340-х рр. вся Лемківщина була включена Казимиром III Великим у склад Польщі, де перебувала до 1772.

Створилася нова економічна і політична ситуація. Житло русинів на той час досягало окраїн Любліна, Ряшева, Кракова. Щоб відтіснити русинів у глиб гір, польський уряд почав уже тоді тривалу польсько-німецьку колонізацію. Було введено панщину (фільварково-панщизняну систему), а села локалізовано з руського на волохське право.

Русини продовжували боротьбу проти гнобителів. Особливого розмаху ця боротьба досягла в середині XVІІ ст. під час визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького. Цим жителі західних Карпат затвердили свою єдність з українським народом, прагнення до возз’єднання. Повсталі загони лемківських селян, який очолив ватажок Андрій Савка, наносили відчутні удари польській шляхті. Але сили були нерівними і після поразки козацьких військ під Берестечком, польська шляхта жорстоко розправилася з лемківськими повстанцями. […]