Sheptyckiy_1865-1944

Ми памятаємо. Андрей Шептицький

Sheptyckiy_1865-1944

Андрей Шептицький

Сьогодні виповнюється 147 років від дня народження великого українця АНДРЕЯ [РОМАНА] ШЕПТИЦЬКОГО (1865-1944) – предстоятель Української греко-католицької церкви.

 

29 липня 1865 року у селі Прилбичі на Яворівщині у сім’ї знатного українського графського роду народився син Роман. Сім’я майбутнього митрополита мала змішані українсько-польські коріння, оскільки його батько Іван одружився з дочкою відомого польського драматурга та комедіографа Александра Фредро графинею Софією.

 

Першу освіту Роман здобув удома. Восени 1879 року разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання в гімназії Св. Анни у місті Краків. Тут він розпочинає свою службу в армії (1883-84), яку покидає через проблеми зі здоров’ям. Разом з братом Олександром продовжив навчання на правничих студіях у Вроцлавському університеті (1884-87).

 

Blazhejovskyy_Dmytro

У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня

23 квітня 2012 року у Львові відбудуться заходи в першу річницю смерті митця, історика Церкви та громадського діяча отця доктора Дмитра БЛАЖЕЙОВСЬКОГО (1910-2011). Людина, яка присвятила усе своє життя Богу та протягом усього життя займалась вишивкою ікон (познайомитись з якими можна у Львові в Музеї вишитої ікони та образів за адресою просп. В’ячеслава Чорновола, 2 Read more about У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня[…]

Zmiivka_Boiky

АКЦІЯ-51. СТЕПОВІ БОЙКИ

Королівським шляхом

Активіст місцевої «Просвіти», вчитель фізкультури, а за сумісництвом краєзнавець Микола Куривчак вказує на шматок поораної землі неподалік від крамниці у Вербівці – одній зі зміївських дільниць. За задумом, тут має постати майбутній музей депортації [див. довідку], експонати до якого поки що лежать у місцевому будинку культури. Допомагати південним бойкам із цією ініціативою будуть побратими з галицьких громадських товариств «Устрики» та «Бойківщина», котрі вже мають подібні музеї.

Хоча дах місцевого клубу протікає, про свій персональний добробут зміївчани не забувають: вирощують щорічно по два врожаї картоплі, цибулі та іншої городини, яку вивозять на Криворіжжя й “навіть” до Києва. Дехто працює у великих фермерів, один із яких узявся відроджувати знищені в горбачовські часи виноградники. «Хай як бідкаються, – оповідає шурин Куривчака пан Роман Моцьо, – а через кожен дім мають власну машину, бо ж і їздити тепер можна: до візиту шведського короля збудували нормальну дорогу. Взагалі, лінивим бути в селі – гріх». Окрім нової шосейки, варто відзначити зміївську ідеальну чистоту: побілені хатки на тлі синього Дніпра й виметені вулиці з клумбами попід парканами. […]