Herb-Zakarpattja1

Русини Закарпаття: хто ми? За матеріалами наукової конференції в Ужгороді, 21 жовтня 2012

Участь у конференції взяли історики, філологи і політологи. Головував на ній голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського “Товариства “Лемківщина” Василь Мулеса. Першим із доповіддю виступив директор Інституту українознавства ім. І.Крипячкевича НАН України Микола Литвин. Беручи для прикладу акції, що проводилися радянським урядом у стосунку до українців в Польщі, історик показав наскільки масштабною і жорстокою може бути політика денаціоналізації. М.Литвин поділив депортаційні процеси, що проводилися щодо українців, на три періоди: 1) жовтень 1944 – липень 1945, 2) вересень 1945 – листопад 1946 і 3) квітень 1947 – липень 1947. Якщо перший етап мав більш-менш добровільний характер, то наступні два були виключно насильницькими. Не погоджується науковець із поширеною серед польських істориків думкою про те, що операція “Вісла” була наслідком діяльності УПА на теренах Закерзоння, адже на початок 1947 року після проведених попередніх етапів виселення на цій території залишилося надзвичайно мало населення, яке б могло надавати підтримку повстанцям. За загальними підрахунками в результаті переселенчих акцій з крайньо західних українських етнічних земель було депортовано 700 тис. українців.

[…]

Duchnovych__1865

Ми памятаємо. Олександр Духнович (1803-1865)

Duchnovych__1865

24 квітня 1803 року в селі Тополя (сьогодні Республіка Словаччина, Пряшівщина) на Лемківщині в сім’ї священика Василя Духновича та Марії Гербер народився син Олександр ДУХНОВИЧ – греко-католицький священик, русинський-український письменник, педагог, поет, культурний діяч, народний будитель.

 

Незабаром після народження сина сім’я переїхали у село Стакчин, де Олександр провів своє дитинство. У шість років Олександр почав вчитися грамоті, першим його вчителем став дядько, Дмитро Гербер, що навчав його з букваря, псалтиря та часослова. У дев’ять років Олександр Духнович продовжив навчання в Ужгородській школі (1818-1823), яке велося угорською мовою. Далі продовжив навчання в гімназії у Кошицях (1823-1825), а звідти був переведений в Ужгородську семінарію, де він вивчав богослов’я (1825-1827)