ЛЕМКІВСЬКІ ПІСНІ

На особливу роль колядок у житті селян-трударів вказував, насамперед, незабутній Каменяр — Іван Франко. Письменник підкреслював, що „колядка переносила їх думку в якийсь світ, близький і рідний їм, а при тім зовсім відмінний від того, серед якого минає їх убоге, клопітливе життя… Слухаючи і співаючи колядки, такий бідолаха хоч на хвилю бачить себе заможним господарем, у якого подвір’я чисто заметене, хата гарна, світла…»

Творча уява лемків, їхні радощі й страждання, смуток і тривога втілюються передовсім у ліричних й побутових піснях, які генетично споріднені з іншими пісенними жанрами, зокрема весільними піснями й баладами. Цілий каскад людських переживань вихлюпується у поетичні рядки. Психологічні колізії, втілені у цих піснях, пов’язуються з жіночою долею, родинними стосунками, чи материнськими почуттями. […]

“ПРОСВІТА” НА ЛЕМКІВЩИНІ В ХІХ-ХХ СТОЛІТТІ

У цих умовах діяльність “Просвіти була дуже цінною. Під впливом революційних ідей Т.Шевченка, що проникали в далекі карпатські оселі, формувався новий світогляд лемків, посилювався національний патріотизм і спорідненість з українським народом. Емігранти, які в 70-80-х роках XIX століття їздили на заробітки в Америку, повертаючись на батьківщину, сприяли посиленню цих ідей і розвитку освіти. В селі Одрехова засновано першу читальню “Просвіта’, яка поширювала твори Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, згодом виникли осередки “Просвіти” в Новому Санчі, Сяноці і Яслі (1903 р.) і багатьох селах: Крампна, Завадка Риманівська, Бонарівка і інші. Хоча спочатку “Просвіта” пропагувала ідеї споживчої кооперації, готувала теми з господарської діяльності, вона мала великий культурно-освітній вплив на місцеве населення. […]