ЯВОЖНО – ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла»

Наприкінці «У рамках репресивної акції щодо української людності вирішено: 1. В скорому темпі переселити українців та змішані сім’ї на повернуті терени (…), не створюючи компактних скупчень і не ближче 100 км від кордону. 2. Виселенську акцію погодити з урядами Радянського Союзу і Чехословаччини», – такими лаконічними словами записано в протоколі із засідання Політбюро Польської робітничої партії від 29 березня 1947 р. рішення про негайне проведення акції «Вісла». Рішення про трагедію майже двохсот тисяч українців, які уникнули брутальної депортації в УРСР. Найвищий орган комуністів у Польщі вирішив переселити з етнічних земель усі гілки українського народу на західні і північні землі Польщі. Полонізація стала остаточною ціллю національної політики польських властей. Не такої сподівалися заплати лемки від Владислава Гомулки, якого переховували перед нацистами в 1942 р. Ось комуністична вдячність!

 

ТАЛЕРГОФ

Я й сама довгий час вважала Талергоф чимось на зразок “російської Голгофи”, не надто уявляючи собі, про що там, властиво, йшлося, і де саме той Талергоф знаходився. Аж поки журналіст і славіст з австрійського міста Ґрац Гервіг Геллер не написав у 2005 році статтю про Талергоф, доступно розۥяснивши, що таке “Талергоф”  не тільки австрійцям, але й росіянам та українцям. Після того, як цивілізовані австрійці з жахом дізналися, як їхні земляки звозили в околиці Ґраца тисячі русинів-українців, яких з різних причин підозрювали в прихильності до Росії, в москвофільстві, і, оскільки табірної інфрастурктури створено не було, вивантажували інтернованих просто посеред поля, яке сьогодні стало четвертим за розміром австрійським аеропортом. Так у полі  вони, студенти, селяни, священики, жінки, діти, старі, і прожили перші місяці, не просто в антисанітарних, а в нелюдських умовах.  Дизентерія, епідемія тифу, холера, масова смерть стали логічним результатом табірного життя.

[…]