kanada_brama

27 Лемківська Ватра у Канаді

kanada_brama

 

Цього року мені випала унікальна можливість вперше поїхати до далекої Канади, яка у мене асоціюється з величезною українською діаспорою, та водночас побувати на Лемківській ватрі – фестивалі, що об’єднує всіх лемків, яких доля занесла так далеко від рідної Лемківщини.

Лемком я си вродил, лемком я і буду,

Мойой Лемковини нияк не забуду.

Раз на рік, але уже 27 років поспіль, лемки Канади збираються на Лемківську ватру на оселі Лемківщина, коло містечка Дурхайм. Фестиваль напевне за нашими мірками невеличкий – збирає коло 1000 людей – проте має в собі щось особливе. ..

108107-178x122

Лемківську ватру не загасив навіть проливний дощ

108107-178x122

Два схили, заставлені наметами, сотні машин, туристичні автобуси з номерами різних країн… Уже багато років Ждиня є місцем, куди щороку з’їжджаються лемки та русини з України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, – аби побачити рідні Бескиди та запалити символічну лемківську ватру. Хоча сам фестиваль “Лемківська ватра” тривав з 20 по 22 липня, але перші намети поставили майже за тиждень до початку. Багато людей перед фестивалем намагаються поїхати у ті місця, де колись жили їхні діди-прадіди.

У горах коло Ждині, за кілька кілометрів від словацького кордону, розростається ціле лемківське містечко: є амфітеатр з постійною сценою, адміністративний будиночок, в окремому наметі відбуваються панельні дискусії та демонструють фільми. На вуличці з вказівником “Лемко стріт” можна перекусити, купити сувеніри… Свого часу цю землю (кілька гектарів) викупив лемко зі США Степан Хованський, бо вона колись належала його діду. Тож тепер лемки мають де збиратись, не питаючи на те дозволу. «Ватра» відбувається не у самій Ждині, а коло неї — бо концерти та танці тривають цілу ніч. Та й горланити можна пісні о будь-якій порі доби. Мабуть, саме через це на фестиваль з’їжджається багато молоді (людей, які ще пам’ятають рідні села, не так вже багато лишилось). Ловлю себе на тому, що навіть я не знаю стільки українських пісень, як співають підлітки за сусіднім столом. Хоча між собою спілкуються польською.

Zinkivskyi_rajon

II Лемківська Ватра на Полтавщині – 1 травня 2012

1 травня 2012 року в селі Лютенські Будища, що за 7 км від смт. Зіньків, відбудеться II Лемківська Ватра на Полтавщині.   В Зіньківський район Полтавської області було депортовано 50 сімей лемків, їх розселили в селах: Горобії, Малі Будища, Шилівка. Але буквально через рік їх стало на половину менше, люди тікали на Захід з надією Читати більше проII Лемківська Ватра на Полтавщині – 1 травня 2012[…]

ЛЕМКІВ КРАЙ

Дідизна Никифора й Антонича

Починати мандрівку варто зі сторони Кракова, заїхавши спочатку до містечка Криниці. В польській свідомості це гірськолижний курорт, тому часто, аби відрізнити її від іншої Криниці, що над Балтикою, можна почути місцеву назву-уточнення “Криніца Ґурска”. А для українців це справжній центр Західної Лемківщини, з двома церквами та музеєм художника-при­мі­ти­віста Никифора (Епіфанія) Дровняка. В Криниці неодмінно треба скуштувати цілющої мінералки “Криничанка” та сфотографуватися з бронзовим Никифором. Якщо десь з-під поли вам тут-таки пропонуватимуть купити витвір “самого” Дровняка, не погоджуйтесь: хоч за своє життя один із найвідоміших у світі лемків створив тисячі малюнків, кількість підробок “під Никифора” давно перевершила можливості однієї людини. Ліпше вже придбати кілька листівок або ж альбом репродукцій. […]

ЛЕМКІВЩИНА: ІСТОРІЯ

Наприкінці X ст. західні Карпати з’єдналися із Київською Руссю, потім належали до Галицького і Галицько-Волинського князівств. Цей період приналежності русинів західних Карпат до рідної матері-держави позначився бурхливим розвитком економічного життя, освіти, культури карпатського краю.

Після розпаду Київської Русі в XІ ст. його південно-західна частина (теперішня Україна із Лемківщиною) ввійшли в сферу інтересів української народності. Отже, лемки належать до українського народу. Популярні серед лемків народні назви “русини”, “рускі”, “руснаки”, “руси” є давньою назвою українців.

У середньовічні часи територія Лемківщина входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Згодом землі Пд. Л. були захоплені Угорщиною, а з 1340-х рр. вся Лемківщина була включена Казимиром III Великим у склад Польщі, де перебувала до 1772.

Створилася нова економічна і політична ситуація. Житло русинів на той час досягало окраїн Любліна, Ряшева, Кракова. Щоб відтіснити русинів у глиб гір, польський уряд почав уже тоді тривалу польсько-німецьку колонізацію. Було введено панщину (фільварково-панщизняну систему), а села локалізовано з руського на волохське право.

Русини продовжували боротьбу проти гнобителів. Особливого розмаху ця боротьба досягла в середині XVІІ ст. під час визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького. Цим жителі західних Карпат затвердили свою єдність з українським народом, прагнення до возз’єднання. Повсталі загони лемківських селян, який очолив ватажок Андрій Савка, наносили відчутні удари польській шляхті. Але сили були нерівними і після поразки козацьких військ під Берестечком, польська шляхта жорстоко розправилася з лемківськими повстанцями. […]