СПИСОК ДІЯЧІВ НАУКИ ТА КУЛЬТУРИ ЛЕМКІВЩИНИ

  1. Адам (О. Дубець) — церк. діяч, архієп. 59
  2. Алексович Клавдія — письменниця 66
  3. Амбіцькі — брати Мирон і Юрій — скульпт. 26
  4. Андрейчин Андрій — літограф, гравер 55
  5. Антонич Богдан-Ігор — поет 71
  6. Астряб Матвій — історик, педагог 7
  7. Базилович Іваникій — історик, церковний діяч 7
  8. Байко — сестри Даниїла, Ніна, Марія — співачки 44
  9. Балудянський Михайло — економіст, педагог 83
  10. Барна Володимир — поет 79
  11. Барна Микола — педагог 95
  12. Батюк Степан — педагог, різьбяр 107
  13. Бедзик Дмитро — письменник 70
  14. Бенч Василь — різьбяр 33
  15. Бенч Григорій — різьбяр 30
  16. Бердаль Григорій — різьбяр 29
  17. Бердаль Іван — різьбяр 36
  18. Бескид Микола — історик 8
  19. Биндас Дюра — культурний діяч 56
  20. Біганич Лука — скульптор 25

ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІСЕННОЇ КУЛЬТУРИ ЛЕМКІВ

У виданні Етнографічного збірника Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ) 1906 – 1908 pp. опубліковано непересічну працю С. Людкевича та О. Роздольського “Галицько-руські народні мелодії”. Доволі вичерпний та різнорідний матеріал (1525 зразки) представлено записами з областей Східної Галичини, Покуття, Лемківщини, колишнього російського кордону. Записи, здійснені за допомогою фонографу. Матеріал систематизовано за функціонально-тематичними та ритмоструктурними параметрами, розподілено в групи обрядових, позаобрядових, танкових, напливових та пісень “чужоплемінного” і літературного походження. Окремий розділ при кінці збірки становлять 90 транскрипцій лемківських пісень (№ 1416-1506), оскільки вони “по своїх типових формах і загальнім характері мольодій так сильно відбиваються від иньших галицько-руських, що ніяк не далиб ся були вмістити між ними”. Записано їх у селах Лемківщини – Берест, Більцарева, Богуша, Королева Грибівського повіту та Бортне, Крампна, Поляни Кроснянського повіту Краківського воєводства. Визнаючи більшу тональну монотонність галицьких пісень на відміну від українських і залежність в них мелодичного елементу від складочислової ритміки тексту, С.Людкевич, втім, наголошує на інтересі до них з боку збирачів і дослідників “первісних”, т. зв. “прамелодій”. Ця праця стала етапною в українській фольклористиці й “підготувала грунт для структурної типології пісенного фольклору” надалі. […]