Помер отець Роман Сембратович

Отець Роман Сембратович, якому було 80 рокiв, помер у п’ятницю – через два днi по смертi власної дружини. У його похоронi взяли участь аж 48 священикiв Української автокефальної православної церкви на чолi з архиєпископом Львiвським Макарiєм.

Роман Сембратович народився у селi Либохора в Туркiвському районi. Пiсля закiнчення Волинської духовної семiнарiї став священиком на Старосамбiрщинi, в селi Велика Лiнина. А з 1978-го й до смертi – у Самбiрському районi – на парафiях сiл Ваньовичi й Морозовичi.

Отець Роман походив з вiдомої в Галичинi родини, в якiй протягом 17 поколiнь були священики, зокрема два митрополити УГКЦ – Йосиф та Сильвестр.

ТАЛЕРГОФ

Я й сама довгий час вважала Талергоф чимось на зразок “російської Голгофи”, не надто уявляючи собі, про що там, властиво, йшлося, і де саме той Талергоф знаходився. Аж поки журналіст і славіст з австрійського міста Ґрац Гервіг Геллер не написав у 2005 році статтю про Талергоф, доступно розۥяснивши, що таке “Талергоф”  не тільки австрійцям, але й росіянам та українцям. Після того, як цивілізовані австрійці з жахом дізналися, як їхні земляки звозили в околиці Ґраца тисячі русинів-українців, яких з різних причин підозрювали в прихильності до Росії, в москвофільстві, і, оскільки табірної інфрастурктури створено не було, вивантажували інтернованих просто посеред поля, яке сьогодні стало четвертим за розміром австрійським аеропортом. Так у полі  вони, студенти, селяни, священики, жінки, діти, старі, і прожили перші місяці, не просто в антисанітарних, а в нелюдських умовах.  Дизентерія, епідемія тифу, холера, масова смерть стали логічним результатом табірного життя.

[…]