Zhelem_Ivan

Ми памятаємо. Іван Желем (1925-1988)

Zhelem_Ivan

3 квітня 1925 року в селі Вапенне Горлицького повіту (сьогодні Республіка Польща) народився Іван ЖЕЛЕМ – письменник, поет, публіцист, критик літератури, громадський діяч.

Навчався в гімназії у Горлиця (1937-1939), яку так і не зумів закінчити через Другу світову війну. Ще у гімназії, живучи в «Руській бурсі», познайомився з історією, культурою та літературою Лемківщини. Тоді ж почав писати вірші.

У 1945 році був виселений на територію сучасної України, де поселився у місті Самборі Самборі на Львівщині. Тут закінчив середню школу, а у Львові здобув вищу освіту.

 

МОЇ ОЧКА СТЯЛИ БУЧКА ДО ПОТОЧКА

Мої очка стяли бучка до поточка. (Двічі)
Ой чекай же ня, ой, моя мила, до так рочка, до так рочка. (Двічі)

Од поточка, до поточка, до йосени, (Двічі)
Ой втовди, гей, я ся, моя мила, буду жениц, буду жениц! (Двічі)

ЛУЧКО, ЛУЧКО, ЛУЧКО ЗЕЛЕНА

Лучко, лучко, лучко зелена, (Двічі)
Хто тя буде, лучко, косив,
Як я буду шаблю носив?
Лучко, лучко, лучко зелена.
Хто тя буде, лучко, косив,
Як я буду шаблю носив?
Лучко, лучко, лучко зелена.

Винко, винко, винко червене, (Двічі)
Хто тя буде, винко, пити,
Кед я буду в войску ходити?
Винко, винко, винко червене.
Хто тя буде, винко, пити,
Кед я буду в войску ходити?
Винко, винко, винко червене.

КУКАЙ ЖЕ МІ, КУКАЙ, ЗОЗУЛЕНЬКО РЯБА

Кукай же мі, кукай, зозуленько ряба,
Жебис викукала, кого виджу рада. (Двічі)

Кукай же мі, кукай в лісі на тополи,
Жеби ся мі розвив вершок яворовий. (Двічі)

Зозуля кукала, правду повідала,
Же я там не буду, дем ся виховала. (Двічі)

Співам я си, співам, хоц і я нич не мам,
Пташкове співают, хоц і нич не мают. (Двічі)

ЗЕЛЕНА ЛІЩИНА ОРІШКИ РОДИЛА

Зелена ліщина орішки родила,
Молода дівчина козака любила. (Двічі)

Козака любила і за ним тужила:
Через тебе, козаченьку, мене мати била. (Двічі)

Била мене мати опаленим кийом,
Ой жеби я не ходила за бітовим сином. (Двічі)

Била мене мати опаленом тріском,
Ой жеби я та не била вітовом невістом. (Двічі)

Била мене мати та ще буде бити,
Перестань же, козаченьку, до мене ходити. (Двічі)

Я не перестану, поки не дістану
Личка твого рум’яного, хорошого стану. (Двічі)