ДІВЧАТКО, ДІВЧАТКО

Дівчатко, дівчатко, повідж мі наразі,
Най мої конички, ей, не стоят на дрозі.

Бо мої конички вельо мя коштуют,
Ани єдной нічки, ей, дома не ночуют.

Ой Боже, мій Боже, на мою мамичку,
Же мя замуж дают таку невеличку.

Ни шити, ни прясти, ни хижу замести,
Корови не здою, ей, бо ся хвоста бою.

Ни мі серпом жати, ни мі з хлопцем спати,
Ой Боже, мій Боже, што буде почати.

Ой Боже, мій Боже, што я наробила,
Корови м продала, пінязі пропила.

Ой Боже, мій Боже, што ся набоженкам,
Коли я ся, коли, ей, доброти дочекам.

Казали мі піти з кониками на ніч,
Забив єм повісти дівчатку: Добраніч!

Добра ночка, добра, дівчино надобна!
І тобі ден білий, Яничку мій милий!

А під старим дубом-трава зеленіцька,
Так при добрім мужі-жена молодіцька.

На високій горі там ся дівча молит,
Червена, як ружа, о гардого мужа.

ДІВЧА, ДІВЧА, Я БИ М ТЯ ВЗЯВ

Дівча, дівча, я би м тя взяв,
Коло тебе шугай лежав.
Лежав, лежав, але мало,
Ой бо то било біле рано.

Вчера вечер, як я спала,
Хтоси свиснув, а я встала.
Забила м ся запитати,
Ой хто там свище коло хати?

ДІВЧА, ДІВЧА, ШТОС ДУМАЛО

Дівча, дівча, штос думало, колис мене любувало.
Ей, гой, яворец,
Чом би я си не взяв шварне дівча на танец.
Ей, гой, яворец,
Чом би я си не взяв шварне дівча на танец.

Така била думка моя, же я буду, шугай, твоя.
Ей, гой, квіточок,
Чом би я си не взяв шварне дівча під бочок.
Ей, гой, квіточок,
Чом би я си не взяв шварне дівча під бочок.

ДІВЧА, ДІВЧА, РУШАЙ СОБОМ

Дівча, дівча, рушай собом,
Танцювати тяжко з тобом,
Ліпше в лісі древко рубать,
А ніж з тобом танець тримать.

Ой ти, хлопче молодий,
Не будь такий парадний.
Не просилам же би с мя брав,
Ліпше дома був би с спав.

Жалько мі тя, моя мила,
Бо ти файна дівчина.
Лем не вмієш танцювати,
Тяжко з тобом в світі жити.

Не буду тя слухати,
Іду з другим танцювати.
Ей, троїста музика,
Грай мі, грай мі аж до рана!

ДИВНАЯ НОВИНА (колядка)

Дивная новина: нині Діва Сина
Породила в Вифлеємі Марія єдина. (Двічі)

Не в царській палаті, а межи бидляти,
Во пустині, во яскині, а всім треба знати. (Двічі)

Що то Діва Христа Марія Пречиста
І рождає, і питає Єго як невіста. (Двічі)

На руках тримає і Єму співає,
Всемогучим Створителем своїм називає. (Двічі)

Мовить: — Люляй, Сину, будь зо мнов без впину,
Коли Ти мя собі взяв єс за Матір єдину! (Двічі)

О необийменний, о недостиженний!
Спи ж Ти довго, рости скоро, Младенче блаженний. (Двічі)

Я в Тобі надію маю, любий Сину,
Де сам будеш, мене возьмеш, Ти мій Добродію. (Двічі)

Будемо молитись і Тебе просити,
Щобись дав нам в Твоїм царстві во вік віків жити. (Двічі)