Гаєм зелененьким вода тече,
На яворі соловей щебече.
Там дівчина мила віночок увила
З барвіночку.
Слези проливала, як го вила,
А увивши на воду пустила.
Пливи, мій віночку, красний, з барвіночку,
За миленьким.
Голос чути в гаю всередині,
Аж ся стало страшно тій дівчині,
Узкою стежкою їдуть козаченьки
На вороних.
Ой мої панове, козаченьки,
Повічте мі правду, де миленький,
Ци го порубали, ци живого взяли
У неволю?
Г вишневим саду нихто не бивав, (Двічі)
Тилько козак, козак молоденький коня попасав (Двічі)
Коня попасав, дрібний лист писав, (Двічі)
І до свойой любой дівчини через люди слав. (Двічі)
Ой ти, дівчино, горда та пишна, (Двічі)
Чомус вчера ізвечера до мене не вийшла? (Двічі)
Ой ти, козаче, ти великий пан, (Двічі)
Не посилай через люди листів, тилько приход сам (Двічі)
Вшитко ся в поли зазеленіло, моя пшеничка не сходит.
Мавам єдного наймиленьшого, але він до мя не ходит. (Двічі)
Не лем пшеничка, не лем пшениченька, але і жито не сходит.
Под ту, мій мивий, мій наймиленьший, бо мене серце барз болит. (Двічі)
Ой ти, мій мивий, мій наймиленьший, чого ти до мене не йдеш?
Ци мя не любиш, ци мя юж не хцеш, ци може іншу любуєш? (Двічі)
Лем сой не думай, лем сой не мислий, же тя коли та забуду,
Буду тя ждава и визерава, докля щаслива не буду. (Двічі)
Буду тя ждава и визерава, бо я такого не найду,
Чорноокого кучерявого, хоц і пів села перейду. (Двічі)
Єден парадний, другий барз вадний, а третій чужий незнаний,
Не є ту, не є в цівім Розділлю, до кого словце прогвариц. (Двічі)
Вшитки ся поля зазеленіли, Моя пшеничка не сходит. Мала я хлопця возлюбленого, Але юж до мя не ходит. Не лем пшеничка, не лем пшеничка, Але і жито не сходит. Под ку мі, хлопче, мій кучерявий, Бо мене серце барз болит. Гей, ти, мій хлопче, мій кучерявий, Чом ти до мене не ідеш? Ци мя не… Читати далі ВШИТКИ СЯ ПОЛЯ ЗАЗЕЛЕНІЛИ
Вчера вечер, ізвечера
Зишла ясна зоренька.
Вчера вечер, ізвечера
Зишла ясна зоренька.
Пришла ку мі, до касарні (Двічі)
Сама моя миленька.
Пришла ку мі до касарні,
Край постелі си стала.
Пришла ку мі до касарні,
Край постелі си стала.
І так стоїт заплакана, (Двічі)
Же юж сама зостала.
Не плач, мила, моя мила,
Плач ти нич не поможе…
Не плач, мила, моя мила,
Плач ти нич не поможе…
Хоц бис за мя душу дала, (Двічі)
З войни мя не виможеш.
Наляла мі пугар вина,
І казала випити,
Наляла мі пугар вина,
І казала випити,
На ся, милий, вина напий, (Двічі)
Бо зостанеш забитий…