ОЙ ЯКИЙ ТО НАШ КУМОНЬКО СПРАВЕДЛИВИЙ

Ой який то наш кумонько справедливий.
Вималював образочок, але живий.
А Боже мій, што робиц мам,
Де же я тот образочок положиц мам?

До кута го не положу — попечеся,
За образ го не положу — задусится.
А Боже мій, што робиц мам,
Де же я тот образочок положиц мам?

Положу го на постілку, кричит — мамо!
Вложу го до колиски — гуцяй, мамо!
А Боже мій, аж тепер знам,
Же то я тот образочок колисац мам!

ОЙ ЯКА ТО ГОРА, ШТО НЕМА ЯВОРА

Ой яка то гора, што нема явора, (Двічі)
Яке то дівча, што нема шугая. (Двічі)

Вийду за шугая, буду щаслива, (Двічі)
По загроді ходжу, майоранок саджу. (Двічі)

Садити, садити, але підливати, (Двічі)
Водичка далеко, студенка глибоко. (Двічі)

Якби то шугайко водицю приносив, (Двічі)
То би майоранок вироснув ой, так! (Двічі)

ОЙ Я НЕ РАДА ТАНЦУЮ

Ой я не рада танцую, (Двічі)
Тай лем ся рада чудую. (Двічі)

Ой на тот танок патрячи, (Двічі)
Тай і виспавамся ходячи. (Двічі)

Ой Боже, Боже, як то зле, (Двічі)
Як полюбує — не возьме. (Двічі)

Ей, а я любив, а не взяв. (Двічі)
Ей, Боже, Боже, велький жаль. (Двічі)

ОЙ ЮЖ ЄМ СЯ ОЖЕНИВ

Ой юж єм ся оженив,
Ой юж буду газдував,
Ой юж я вас, дівчата,
Не буду любував.

Ой скарав жесь мя, Боже,
Та скарав жесь мя дуже,
Ой бив я си паробочок,
Далі юж не буде.

Ой юж єм ся оженив,
Ой юж буду женичом.
Ой юж я тепер буду,
Ей, поважним ґаздом.

Ой юж єм ся оженив,
Ой буду сой ґаздував,
І свою женичку
Лем буду любував!

ОЙ ШУГАЮ, ШТО ТИ РОБИШ

Ой шугаю, што ти робиш,
Же ти до нас юж не ходиш?
Мамка мі так повідали,
Же юж ня не любиш.

Кед бим тебе юж не любив,
То бим до вас не приходив.
Тоти мої врани коні
Гладом бим не морив.