Категорія: Різне

ОЙ ДОБРА ВОДА В ТІЙ СТУДЕНЦІ

Ой добра вода в тій студенці
Та, що з ней пили два младенці.
А іще ліпша під бучками,
Та, шо припала листочками.

Ой ніґдим тому не вірила,
Та щоби любов пошкодила.
Ой а мі тепер самій шкодит
То, що мій милий к другій ходит.

Ой ходит, ходит, мене не хце,
Та розпраснется моє серце…
Ой розпраснется на дві части,
Бо був то милий мальований.

Ой за то, дівча, щастя нема,
Та що на голу лавку лягаш.
Ой постель собі житнє стебло,
То будесь тобі щастя вело.

Ой постель собі загловочок,
То прийде к тобі паробочок.
Ой постель собі іще другий,
То прийде милий мальований.

ОЙ ДО ТОЙ, ВАНЮСЬ, ДО ТОЙ

Ой до той, Ванюсь, до той,
Ой што ма персцінь злотий,
Не до той дзядулі,
Ой што нема кошулі.
Не до той дзядулі,
Ой што нема кошулі.

Добра дівка богата,
Тендериця кудлата,
Іще ліпше-худобна,
До роботи способна!
Іще ліпше-худобна,
До роботи способна!

Ой ти дівча лелия,
Ти до мене пасия,
Ход зо мною косити,
Будеме ся любити.
Ход зо мною косити,
Будеме ся любити.

Ой ти дівча червене,
Почекай же на мене,
Тендерицю дожнеме,
Женитися будеме.
Тендерицю дожнеме,
Женитися будеме.

ОЙ ДО САДУ, ДІВЧАТОНЬКА

Ой до саду, дівчатонька, до саду,
Ой підемо ми сіяти розсаду.
Іще наша розсадонька не зишла,
Юж ся наша вірна любов розишла.

Ой сіяла наша Ганця лободу,
Посилала все Янічка по воду,
Ой по воду, ой, по воду, по студену,
Ой на лучку, ой, на лучку зелену.

ОЙ ДО ЛЬВОВА ДОРОЖЕНЬКА

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньом єй нянюсьо, але она не чула. (Двічі)

Вирубав бим тот виноград, вирубав бим — не вмію. (Двічі)
Зобудив бим свою доню, зобудив бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшла за ньом єй матуся, але она не чула. (Двічі)

Рубала бим тот виноград, рубала бим — не вмію. (Двічі)
Збудила бим свою доню, збудила бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньом єй добрий брат, але она не чула. (Двічі)

Вирубав бим тот виноград, вирубав бим — не вмію. (Двічі)
Зобудив бим свою сестру, зобудив бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшла за ньов єй сестричка, але она не чула. (Двічі)

Вирубала бим виноград, вирубала бим — не вмію. (Двічі)
Збудила бим свою сестру, збудила бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньов єй Василько, але она не чула. (Двічі)

Я вирубам тот виноград, я вирубам, бо вмію. (Двічі)
Я зобуджу свою Ганцю, я зобуджу, бо смію. (Двічі)

Вставай, Ганцьо, вставай мила, бо юж на тя волают, (Двічі)
Вся родина і дружина- вшитки на тя чекают! (Двічі)

ОЙ ДІТИ, МОЇ ДІТИ

Ой діти, мої діти, ой як сте мя обсіли,
Ой мав єм корець бобу, ой і то стемі ззіли.

Ой діти, мої діти, ой, як сте мя обсіли,
Ой бив і корец жита, ой, і то сте юж ззіли!