Категорія: Спогади

ВСПОМИНИ ЛЕМКІВ: РОЗМОВА З КАТЕРИНОЮ РИШКО

В остатнiх десятьох роках в Польщи а также поза єй границями, написано дост дуже о Лемках. Написано также в газетах і книжках. Важне, же о Лемках в Польщи, о їх житю, о їх істориі за остатнє 50 років написали тіж сами Лемки. До тих вспоминив хочу і я доложити описи люди – Лемків, котри жиют ту в Америці, а котри перешли през тоту тернисту дорогу, яком погнано Лемків в роках од 1939 – до 1947. Свою дорогу житя днес ту описуют:

1. Ришко Катерина, з дому Ґалайда, родом зо села Тильова – років 75.
2. Пирень Теодор, родом зо села Завадка Риманівска – років 69.
3. Пирень Параска, родом зо села Тильова – років 71.
4. Максимович Мария, з дому Гранична, родом зо села Гирова – років 66.
5. Кавочка Анастазя родом зо села Завадка Риманівска – років 90


ЛЕМКИ: ТРАГЕДІЯ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ

Травень 1945 року, коли антигітлерівська коаліція раділа довгоочікуваній перемозі над фашизмом, для лемків — однієї з бічних гілок українського народу, які близько півтори тисячі років жили на західних схилах Карпат, приніс такі чорні дні, яких вони не знали за всю свою історію. Вперше вони не орали, не засівали власних полів. Глибокий сум огорнув душу. Лемківщина… Читати далі ЛЕМКИ: ТРАГЕДІЯ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ

АКЦІЯ „ВІСЛА” 28 квітня – 28 липня 1947 року

1947 р. понад 140 тис. польських громадян української національності було насильно депортовано з південно-східної Польщі. Переміщено їх на т.зв. Західні землі.

Офіційно депортація пояснювалася потребою ліквідації запілля Української Повстанської Армії. Вирішальним аргументом стала смерть ген. К. Свєрчевського в засідці влаштованій підрозділом УПА 28.03.1947 р. біля Яблінок. Наступного дня Політбюро ЦК ПРП вирішили «швидкими темпами переселити українців та мішані сім’ї на повернені землі (…), не створюючи компактних груп та не ближче 100 кілометрів від кордону”. Однак ішлося тільки про претекст: депортації почалася ще в І пол. 1946 р.