{jcomments on}Відновлювати своє минуле, повертати його з небуття, взявся Михайло Варянко, виходець з Липовця, а нині вчитель історії у містечку Золочів та його племінник Андрій Сенчак. «За спільної ініціативи з місцевими лемками із села Дзиндранова, ми домовились з лісництвом та місцевою католицькою церквою, якій нині належить сама ділянка, аби розчистити цвинтар», — зауважує пан Варянко.
Допомагати у цьому взялись, знову ж таки, дзиндрановські лемки на чолі з багатолітнім лідером Федором Ґочем, львівська організація «Лемківщина», а робочу силу – «Молода Лемківщина». Разом з наставником Лілею Плахтій приїхали допомагати своєю працею, а «Лемківщина» виділила власні кошти. Водночас пан Ґоч дав свою бензопилу й прислав на допомогу трьох юнаків – Владка і Лукаша Кубіка.
Робота «кипіла» два дні. Дерева під рев бензопил падали у різні сторони, а ми тільки й встигали складати їх на десяток куп. Позаду йшов з косою Михайло Варянко й вичищував від трави поховання — так із забуття поверталась пам’ять села Липовець.
З-під трави то тут, то там, з’являлися горбки і великі провалля, де позападалися могили. Наостанок група робітників відчистила лісосмугу й вхід до кладовища від кущів. І замість захаращеного лісу постав спокійний цвинтар з кількома великими деревами й шістьма надгробками. Їх незабаром будуть реставрувати, а вже справа лемків з Липовця — розшукати поховання своєї рідні і врешті остаточно відновити пам’ять про своїх дідів-прадідів.