Blog

Дивная новина: нині Діва Сина
Породила в Вифлеємі Марія єдина. (Двічі)

Не в царській палаті, а межи бидляти,
Во пустині, во яскині, а всім треба знати. (Двічі)

Що то Діва Христа Марія Пречиста
І рождає, і питає Єго як невіста. (Двічі)

На руках тримає і Єму співає,
Всемогучим Створителем своїм називає. (Двічі)

Мовить: — Люляй, Сину, будь зо мнов без впину,
Коли Ти мя собі взяв єс за Матір єдину! (Двічі)

О необийменний, о недостиженний!
Спи ж Ти довго, рости скоро, Младенче блаженний. (Двічі)

Я в Тобі надію маю, любий Сину,
Де сам будеш, мене возьмеш, Ти мій Добродію. (Двічі)

Будемо молитись і Тебе просити,
Щобись дав нам в Твоїм царстві во вік віків жити. (Двічі)

Дивися, дівчино, де суха тополя,
Як она лист пустит, втовди будеш моя. (Двічі)

Втовди я, мій милий, втовди буду твоя,
Як на нашім столі виросте тополя. (Двічі)

Тополя виросте, набіло заквитне,
Втовди моє серце к’твойому привикне. (Двічі)

Дивися, дівчино, камін над водою,
Як тот камін сплине-возму шлюб з тобою. (Двічі)

Ти би, хлопче, хотів, щоби камін сплинув,
Як лес мя не любив, чом жес не покинув? (Двічі)

Бо тото коханя з вечора до раня,
Як сонечко зишло — коханя розишло. (Двічі)

Десь бив, Янічку, десь бив до рана?
В Дебричині, при дівчині, сама казала.

Дівчино моя, напій мі коня,
Не напою, бо ся бою, бо м ще не твоя.

Дівчино моя, сідай на коня,
Повезу тя в чисте поле, до мого двора.

А в моїм дворі штири покої,
А п’ятая світличенька для нас обоїх.

Дес бив, Янічку, дес бив до рана?
В Дебречині, при дівчині, сама казала.

Сама казала, ручку подала,
Сама она на коника кантар складала.

Ден бим косив, ден бим косив, ден бим жав.
Жебим тебе, дівчино, собі взяв.
Ани коси, ани коси, ани жни,
Лем наважся, лем наважся, тай возми.

Ой на роваж, мамичко, на роваж,
Ой кому ж ти дівчатко виховаш?
Ой тобі то, миленький, тобі то,
Будеш мати женичку на літо.

Ой дівчино, чия ти, чия ти?
Підеш зо мном гуляти, гуляти?
Не питайся, чия я, чия я,
Як мя возмеш, піду я, піду я.