Автор: admin

Ой гори, гори, гори сут, (Двічі)
Тай попід гори бучки сут,
Тай і попід гори бучки сут.

Ой попід бучки лелия, (Двічі)
Што їх моя мила садила. (Двічі)

Тай до фартушка зберала, (Двічі)
Тай на милого волала: (Двічі)

Ой милий, милий, який жес, (Двічі)
Же ти чужи жени любуєш? (Двічі)

Ой чужи жени таки сут, (Двічі)
Што тя до ганьбички доведут. (Двічі)

Ой до ганьбички до такой, (Двічі)
Та й до постельки богатой. (Двічі)

Ой в той постельце добре спац, (Двічі)
Ани ся з ней не кце рано встац. (Двічі)

Ой гори мої, гори, ой гори і долини,
Ой кельо то я през вас, ой ходив до дівчини.

Не раз єм не вечеряв, лем за милом єм літав.
Ой горо, Буковино, получ мня з мойом милом.

Бо як ся розлучиме, два серця загубиме.
Два серця, штири очи будут плакац вден і вночи.

Ой горами волоньки, горами, горами,
А я си помаленьку за вами, за вами.

Ой сивий кінь підо мнов, сідай, мила, за мнов.
Ой тримайся рамена, будеш моя жена.

Ой банувала рибка за широком водом,
Ой а тепер я буду, мій милий, за тобом.

Ой киват му ся, киват, рушат му ся, рушат,
Ой червена стонжечка коло капелюша.

Ой хто любит штири коні — моя ліпша пара,
Ой в кого жена млода — моя ліпша стара!

Ой дівчата, дівчата, вшийте мі ґачата,
Ой бо ся буду женив на Зелени свята.

Ой любилам єдного, любилам другого,
Ой а тепер лем буду фраїречка свого!

Ой гори мої, гори, ви, гори Карпати,
Ой як же тут весело хлопців любувати!

Ой відси гора, відси другая,
Меже тими гороньками ясная зоря.

Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду вийшла.

— Дівчино моя, напій мі коня,
— Не напою, бо ся бою, бо щем не твоя.

Як буду твоя — напою ти два
З мурованой керниченьки, з нового ведра.

— Дівчино моя, сідай на коня,
Поїдемо в чисте поле, до мого двора.

А в моїм дворі штири покої,
А пятая світличенька для нас обоїх.

— Ой най мя заб’є, най мя не буде,
Є у мене менша сестра, за тебе піде.

— Сестра меншая, тота не така,
Не пристане до серденька так, як ти сама.