Автор: admin

ОДКАЛЬ СОНЕНЬКО СХОДИЛО

Одкаль соненько сходило, (Двічі)
Там дівча яблінь, там дівча яблінь,
Там дівча яблінь садило.

— Рости, яблінко, високо, (Двічі)
На сто конарів, на сто конарів,
На сто конарів широко.

Вроди яблочко, або дві. (Двічі)
Єдно милому, єдно милому,
Єдно милому, друге мі.

Милому красне, червене, (Двічі)
Мені маленьке, мені маленьке,
Мені маленьке, зелене.

ОДКАЛЬ ПАВИЧКА, ОДКАЛЬ ПАВИЧКА ЛЕТІЛА

Одкаль павичка, одкаль павичка летіла,
Злоти перечка, злоти перечка тратила.

Летіла она, летіла она през гору
До свойой любой, до свойой матінки двору.

Там єй весіля, там єй весіля стояло,
Десят гудаків, сім пахоляків їй грало.

Грайте, гудаки, грайте, гудаки весело,
Закля мій вінок, злотий перстенок над чолом.

Як я ся його, як я ся його позбуду,
І половини така весела не буду.

ОДДАЙ МІ, ДІВЧАТКО

Оддай мі, дівчатко,
Ой што с мі обіцяло,
Червене яблочко, — ой, зелене с мі дало.

Ти мі обіцяло, ой, што найчервеніше.
Ти мі тото дало,
Ой што найзеленіше.

НУ ЖЕ, НУ ЖЕ, БРАТТЯ-СУСІДИ (колядка)

Ну же, ну же, браття-сусіди,
Покиньмо клопіт, забудьмо біди!
Най ся помножит всяка потіха,
Клопіт і нужда згине до лиха!
Треба, треба, милії браття,
Народженому поклін віддати.

Сему винна нещасна Ева,
Що з’їла овоч з райского древа,
Ввела в неволю всі свої діти.
Прийшов Спаситель — хоче збавити.
Треба, треба, милії браття,
Народженому поклін віддати.

Перше чули в полі пастирі,
Як на повітрю ангели піли.
Слава во вишних най Богу буде,
А мир на землі вам, добрі люде!
Треба, треба, милії браття,
Народженому поклін віддати.

Ливан, миро, золото-дари
Принесли Єму зі сходу цари.
А ми всі єсь мо, біднії хлопи,
Що маєм в хатах, несім до шопи!
Прийми, прийми, Всесильний Пане,
Бо Ти даємо на що нас стане.

Треба, треба, і теє знати,
Які то дари несли Дитяти.
Вкінці віддаймо Ісусу Христу
Душу і тіло, і совість чисту.
Прийми, прийми, Всесильний Пане,
Бо Ти даємо на що нас стане.

НОВАЯ РАДІСТЬ СВІТУ СЯ З’ЯВИЛА (колядка)

Новая радість світу ся з’явила:
Пречиста Діва Сина породила. (Двічі)

Во Вифлеємі-місті вельми рано
Вітати Пана пастирям сказано! (Двічі)

Звізда услугу тую відправляла!
Царів персидських к Ньому провождала. (Двічі)

Принесли Йому миро, ливан, злато.
Взяли заплату небесную за то. (Двічі)

Ірод злосливий з того засмутився,
Що Цар предвічний на світ народився. (Двічі)

Казав воїнам повсюди шукати,
Впень отрочата дволітні стинати. (Двічі)

Йосиф-старець Марію забирає
І до Єгипту з Христом утікає. (Двічі)

Нехай же Ірод вічно погибає!
Наш Цар рожденний всіх нас потішає. (Двічі)

Ми нині о Нім гойно веселімся.
Рождеству Його низько поклонімся, (Двічі)

Щоби нам зволив щасливий вік дати,
А по смерти з Ним в небі царствувати. (Двічі)