ДОБРІ М УЧИНИВ, ЖЕМ СЯ ОЖЕНИВ

Добрі м учинив, жем ся оженив,
Жена піде до роботи, я сой полежим! (Двічі)

Я сой полежим під периночком,
Жена піде до роботи із кухаречком. (Двічі)

ДОБРІ ВЕЧІРКИ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ

Добрі вечірки, пане господарю, у тебе.
Кличе тя Господь на порадоньку до себе.
Дає тобі Господь сто кіп пшениці на полі.
Дай тобі Боже щастя, здоров’я в тім році,
Жито, ячмінь та сто штук худоби на полі.

ДОБРІ В ГАМЕРИЦИ

Добрі в Гамерици, як иде робота,
Красні ся прибере, як приде субота.

Красні ся прибере, красні ся умиє,
Бо він ся не старат, же му в поли гниє.

Же му в поли гине, вода му забере,
Бо йому привезут до гавзу фермери.

До гавзу привезут, плацу не питают,
Аж на п’ятнастого, як пейду достают.

Юж на п’ятий рочок, як я в Гамерици,
Так тяжко працую в тій новій фабрици.

«Жено моя люба, жено моя добра,
Як ти там ґаздуєш з тими дітми вдома?»

«Ґаздую, ґаздую, юж ліпше не можу,
Тебе з Гамерики дочкатся не можу.»

«Дочкаш ти ся, дочкаш, моя жено, дочкаш,
Я як домів приду, личка мі побоцкаш.

Личко мі побоцкаш, праву руку подаш,
Будеш мене питац: дуже пінязій маш?

Не мам я пінязій, бо я лем слугував,
А што я заслужив і тото прогуляв!»

ДОБРЕ ТОМУ КОСА КОСИТ

Добре тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
І мені би так косила,
Якби мені мила їсти носила.

Добре тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
Не шкодит му горбок, ямка,
Хоц і коса неклепана.

Добре мені би косила,
Якби мила приходила,
І покоси розбивала,
Веселенько заспівала.

ДОБРЕ ТОМУ В ГАМЕРИЦИ, ЩО МАЙ ЖІНКИ ДВІ

Добре тому в Гамерици, що май жінки дві:
Єдна в краю при звичаю, а друга — при мі.

Добре їй ся поводит, до роботи не ходит,
В пецу палит, їсти варит і в лужку лежит.

А та друга в старім краю гірко бідує,
Пізно лігат, рано встає, діток годує.

Пише листи до нього: Приїд, мужу, до краю,
Плачут діти, хтят видіти татуся свого.

А він їй так відписує, же не приїде,
Не май гроши на шиф-карту, пішки не піде.

Бо дорога далека, а водиця глибока —
Спіткала мя гірка доля, не Гамерика!