Категорія: Різне

Боже, Боже, коли вечер прийде,
Коли милий із войни приїде? (Двічі)

Іде милий із войни додому,
Стрінув милу на сіннім порогу. (Двічі)

«Витай, витай, чорнобрива,
А чия ж то на руках дитина?» (Двічі)

«Вчера гвечер циганочка била,
І у мене дитину лишила.» (Двічі)

«Не так, мила, не так, чорнобрива
Не така то циганська дитина. (Двічі)

Бо циганська дитина чорнява,
А козацька дитина білява.» (Двічі)

«Гвойди, милий, із сіни до хати,
Буду тобі всю правду казати.» (Двічі)

«Мати, мати, дораднице, мати,
Дорад же мі, як милу скарати!» (Двічі)

Боже, Боже, з таким льосом
Взяв єм жену з кривим носом.

Як єй хочу цюлувати,
Мушу носом керувати.

Як єй хочу цюлувати,
Мушу носом керувати.

Што робити, што діяти,
Де з том женом ся сховати?

Боднарка, Боднарка округла, як таляр,
Боднарски дівчата намалював маляр.

Малював, малював, фарби не жалував,
Прийде новий рочок, сам буде любував.

Боднарка, Боднарка, округле селечко,
Жеби не болото — било би містечко.

Боднарка, Боднарка, барз красне село,
Хто до него войде, каждому весело.

Бодай тя, миленький, качечка копнула,
Та любити не знав, а я тя навчила. (Двічі)

Бодай тя, миленький, в колесі ломали,
Як мене про тебе люде загваряли. (Двічі)

Веселам сой, мамцю, веселам сой дівка,
Бо я веселого парібка фраїрка. (Двічі)

Веселам сой била, ниґда не плакала,
Покаль я віночок на головці мала. (Двічі)

Пила я палюнку солодку і квасну,
Любилам парібків, тепер буду ґазду. (Двічі)

Бодай та корчмичка горе з димом пошла, (Двічі)
Бо моя фраїрка, моя наймиленьша
На танец, на танец, на танец не вишла.
Бо моя фраїрка, моя наймиленьша
На танец, на танец, на танец не вишла.

Грают в корчмі, грают, аж корчмичка дуднит. (Двічі)
А моя миленька, моя наймиленьша
Впала мі, впала мі, впала мі до студні.
А моя миленька, моя наймиленьша
Впала мі, впала мі, впала мі до студні.

Ани мі не грайте, ани не співайте. (Двічі)
Лем мі мою милу, мою наймиленьшу
Зо студні, зо студні, зо студні достаньте.
Лем мі мою милу, мою наймиленьшу
Зо студні, зо студні, зо студні достаньте.

Юж мі єй достали, юж єй витягнули. (Двічі)
Але юж не дихат, ани не позерат,
А моє серденько, а моє серденька навіки завмерат…
Але юж не дихат, ани не позерат,
А моє серденько, а моє серденька навіки завмерат…