А там долов при долині калиночка зростала,
Ой а на тій калиночці зозулечка кукала.
Як кукала, так кує,
Повідж же мі, зозулечко,
Де мій милий ночує?
Ой ци в корчмі на музиці,
Ци поїхав з панами?
Повідж же мі, зозулечко,
Де мій милий коханий?
А там долов при долині калиночка зростала,
Ой а на тій калиночці зозулечка кукала.
Як кукала, так кує,
Повідж же мі, зозулечко,
Де мій милий ночує?
Ой ци в корчмі на музиці,
Ци поїхав з панами?
Повідж же мі, зозулечко,
Де мій милий коханий?
А там долов під явором (Двічі)
Оре дівча єдним волом. (Двічі)
Оре, оре, дооряє, (Двічі)
Вишла мати та й волає: (Двічі)
-Ти, Ганичко, под додому, (Двічі)
Обіцям тя, не знам кому. (Двічі)
Обіцям тя Яничкови, (Двічі)
Яничкови збуйничкови, (Двічі)
Бо Яничек нич не робит, (Двічі)
Лем все пиє, красьні ходит. (Двічі)
Капелюш ма з павутини, (Двічі)
Пірко носит з буковини. (Двічі)
А там довом рокита,
Пасво дівча, червена ружа,
Дробна фіалка, ягнята.
Пасво дівча, червена ружа,
Дробна фіалка, ягнята.
Вкопаво сой кореня
З-під сивого, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Каменя.
З-під сивого, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Каменя.
Варило го в мовоці,
Же би пришви, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Паробці.
Же би пришви, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Паробці.
Ищи корін не скипів,
Юж паробок, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Прилетів.
Юж паробок, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Прилетів.
Чого ти ту прилетів,
Кой ти мене, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Не хотів.
Кой ти мене, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Не хотів.
Чого ти ту приїхав,
Кой ти мене, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Поняхав.
Кой ти мене, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Поняхав.
А што тебе принесво,
Ци помево, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Ци весво.
Ци помево, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
Ци весво.
Принюс мя ту бівий кін, —
Будеш моя, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
А я твій.
Будеш моя, —
Червена ружа, дробна фіалка, —
А я твій.
А пришво нам, пришво (Двічі)
Од старости писмо,
Жеби кума спали, (Двічі)
А кум колисали.
А в нашого кума (Двічі)
Високо облачки,
Не будеме ми ту (Двічі)
Аж о так два рочки.
Кумо моя, кумо, (Двічі)
Велика видумо,
Видумала с на мя, (Двічі)
Жем ти вкрав ягнятко.
А я ти го не вкрав, (Двічі)
Оно само пришво,
А я єго запер (Двічі)
До стаєнки фришно.
А пониже озера стоїт липа зелена,
А на тій липі, на тій зеленій
Три пташки співают.
Не били то пташкове, але кавалірове,
Намовляются до єдной дівчини,
Котрому ся достане?
Єден гварит: то моя, другий гварит: як Бог даст,
А третьому ся серденько крає,
Котрому ся достане?
А в тій новій коморі стоїт лужко зелене.
Ой ложе, ложе красне-зелене,
Хто на тобі спав буде?
Ой як буде старий спав, дай му, Боже, би не встав.
А молодий, красной уроди,
Бис му, Боже, здравля дав!