А відси гора, відси другая,
Меже тими гороньками ясная зоря. (Двічі)
Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду вийшла. (Двічі)
А я за нею, як за зорею,
Чистим полем, сивим конем, я єй догоню.
Я єй догонив, та їй ся вклонив:
«А хто тебе, моя мила, так рано збудив?» (Двічі)
«Нихто не збудив, встала я сама,
Коли перша зірка зишла, я ся вмивала. (Двічі)
Я ся вмивала, тай заплакала,
Тай за свого миленького тяжко згадала». (Двічі)
А вже вечір вечоріє, сонечко низіє,
Баба діда обмиває, а дід молодіє.
Баба діда обмиває солодким медочком,
Дала баба дідусеві біленьку сорочку.
Баба діда обмиває зимною водою,
Посилає баба діда в студню за водою.
Ой коли б не ті стежини, не ті перелази,
Принюс би я тобі води хоч зо штири рази.
Іде баба за водою, щоб ся умивала,
А дід бабу штурнув ззаду — баба в воду впала!
Слава тобі, Ісусику, і Ти, Божа Матко,
А жес мі ся утопила ти, шкарадна бабско!
Іде дідо дорогою, тай в долоні ріже, ріже!
Обернувся дід, а ззаду баба з води лізе!
Ратуй мене, дідусику, не йди до другої,
Бо у мене таке серце, як і в молодої.
А Боже мій, Боже, Боже мій найвищий. (Двічі)
Ци моя мамуся (Двічі)
Зраз о мі помислит?
Помислит, помислит, бо мя виховала. (Двічі)
На шіснацят рочів (Двічі)
Г чужий край післала.
Виховалисте мя, як єдну ягоду, (Двічі)
Тепер сте ня дали (Двічі)
За глибоку воду,
За глибоку воду, за шире море (Двічі)
А тепер плачете, (Двічі)
Де там дитя моє.
Не плачте, мамусю, бо я в Гамерици, (Двічі)
Бо я тяжко роблю (Двічі)
В смердячій фабрици.
Я машини пущу — нитки ся торгают, (Двічі)
А мене, мамусю, (Двічі)
Слези заливают.
Проводилисте мя аж єдну годину, (Двічі)
Там я ся жегнава (Двічі)
Зо свойом родином.
Там я ся жегнава з батьками, сестрами, (Двічі)
Родинонько моя, (Двічі)
Зостаньте мі здрави.
Зостаньте мі здрови, юж ня не гвидите (Двічі)
І мого голосу (Двічі)
Юж не почуєте…
А в неділю рано люлька ся курила,
Впала мені на каменик та й ся люлька збила.
Там молода дівчинонька горці продавала,
Она мені, она мені люльку вторгувала.
Я си люльку закурив, пішов на зальоти,
А якийсь скурвий син підпер мі вороти.
А я собі сюдру-сюдру помежи городи,
Заплутався в гарбузиння та й наробив шкоди.
А в Мисцовій чорня роля,
Я єй орав не буду.
А в Мисцовій чорня роля,
Я єй орав не буду.
Повідат мі моя фраїречка,
Же на войну поїду.
Повідат мі моя фраїречка,
Же на войну поїду.
Тот перстеник, штос мі дала,
Я го носив не буду.
Тот перстеник, штос мі дала,
Я го носив не буду.
Шмарю я го посеред Дунаю,
Сам на войну поїду.
Шмарю я го посеред Дунаю,
Сам на войну поїду.
Ту хустину, штос мі дала,
Я з ней давно феци мав.
Ту хустину, штос мі дала,
Я з ней давно феци мав.
Жебис собі, Ганю, не думала,
Же я тебе в серцю мам.
Жебис собі, Ганю, не думала,
Же я тебе в серцю мам.
Права нога постріляна,
Ліва рука одтята.
Права нога постріляна,
Ліва рука одтята.
Подумай сой, моя наймиленьша,
Яка война завзята!
Подумай сой, моя наймиленьша,
Яка война завзята!
З єдної строни доктор стоїт,
Кулі з мене виберат.
З єдної строни доктор стоїт,
Кулі з мене виберат.
З другой строни капраль стоїт,
Смерти ся не сподіват!
З другой строни капраль стоїт,
Смерти ся не сподіват!
Я на войни, з войни назад,
А ти ся не видала,
Я на войни, з войни назад,
А ти ся не видала,
Повідж же мі, моя Ганусенько,
На кого ж ти чекала?
Повідж же мі, моя Ганусенько,
На кого ж ти чекала?
Чекала я, мій миленький,
Чекала я на тебе.
Чекала я, мій миленький,
Чекала я на тебе.
Же як ти ся з воєнки повернеш,
То ся видам за тебе.
Же як ти ся з воєнки повернеш,
То ся видам за тебе.