ІШЛИ КОЗИ ПОНАД ЛОЗИ

Ішли кози понад лози,
Жито огризати,
Звідується син матери,
Де ма жену брати?

Показує мати сину,
Показує борзо,
Же Петрина бразувана,
Не їст хліба дармо.

Тото дівча бери, сину,
Воно справедливе,
До роботи і до танцю
Буде тобі миле.

ІШЛИ КОЗАКИ З ВИВОЗУ

Ішли козаки з вивозу, з вивозу,
І стали собі коло перелазую (Двічі)

А єден гварит: Темная ночка.
А другий гварит: Бистра водичка! (Двічі)

А третій гварит: Ту нам ночувати,
Прийде ту до нас Марисіна мати. (Двічі)

А Марися в недоли лежала
І заморського зіля пожадала. (Двічі)

А я ти, Марисю, зіля роздобуду,
Ой як я твоїм приятелем буду. (Двічі)

Почав козачок то зіля копати,
Почала над ним зозуля кукати. (Двічі)

Іде козачок додому зо зільом,
А Марися до шлюбу з весільом. (Двічі)

Вирвав козачок острий меч з-під бочка,
Зорвав Марисі головоньку з плеча! (Двічі)

А на ж ти, Марисю, заморського зіля,
Жебис не справляла без мене весіля! (Двічі)

ІШЛИ ЖЕНЦІ ЖИТО ЖАТИ

Ішли женці жито жати, (Двічі)
Тай забули серпи взяти. (Двічі)

Серпи взяли, хліб забули, (Двічі)
О, які ж то женці були. (Двічі)

Жали, жали, тай лишили, (Двічі)
Бо ся дуже потомили. (Двічі)

Якби його хлопці жали, (Двічі)
Вони б йому ради дали. (Двічі)

Ходить Сербан по обрінку (Двічі)
Тай шукає собі жінку. (Двічі)

Ой Сербане, Сербаночку, (Двічі)
Возьми мене за жіночку. (Двічі)

Як я маю тебе брати, (Двічі)
Коли в тебе лиха мати. (Двічі)

Лиха мати — вся родина, (Двічі)
А я бідний сиротина… (Двічі)

ІЗРІВНЯЙ, БОЖЕ

Ізрівняй, Боже, гори, долини рівненько,
Аби мені ся до мого нянька видненько.

Ой хоть видненько, хоть не видненько, не дбаю,
Я свого неня по голоскови спознаю.

ІЗ-ЗА ГОРОЧКИ, З-ЗА КАЛИНОЧКИ

Із-за горочки, з-за калиночки
Колядники йдуть з Україночки.
Пустилися ми в високі гори,
Ідім за грішми, та й до комори.

Та й до комори ключики бери,
Скоро розмикай, та й гроші давай.
Ой давай, давай, не затинайся,
На пусту скриню не заклинайся.

Ой хцеш, ци не хцеш — мусиш нам дати,
Без червеного не підем з хати,
Ой дайте, дайте, як мате дати,
Як нам юж дате, підеме з хати.