Категорія: Різне

З-ПОЗА ГОРИ МІСЯЦЬ ЗИШОВ

З-поза гори місяць зишов, (Двічі)
А з-за воріт шугай вишов. (Двічі)

По саді ся проходжає, (Двічі)
Та й сам собі так думає,
Же далеко милу має.

Ни мі до ней лист писати, (Двічі)
Ни мі до ней поїхати. (Двічі)

Буду до ней лист писати, (Двічі)
Так мя будут люде знати, (Двічі)

Не так люде, як сусіди, (Двічі)
Будут мати дост бесіди. (Двічі)

Ти, місяцю, світ мі ясно, (Двічі)
Ти, коничку, йди красно. (Двічі)

А як пришли перед врата, (Двічі)
Вишла мила красна, злота. (Двічі)

Коня взяла за узденьку, (Двічі)
А милого за рученьку. (Двічі)

Коня гвела до стайниці, (Двічі)
А милого до світлиці. (Двічі)

Коню дала вівса, сіна, (Двічі)
Миленькому-меду, вина. (Двічі)

Сама сіла застарана, (Двічі)
Свої очка заплакала. (Двічі)

А ци ти жаль вівса, сіна, (Двічі)
Ци милому меду, вина? (Двічі)

Ни мі не жаль вівса, сіна, (Двічі)
Ни мі не жаль меду, вина, (Двічі)

Але мі жаль того світа, (Двічі)
Жес мі змарнів мої літа. (Двічі)

ЗОЗУЛЕНЬКО СИВА

Зозуленько сива, де будеш кувала,
Ей, кедь єсь сой на бучку вершочок зламала?

Буду я си, буду на зеленой соснє,
Ей, закіль мі на бучку вершочок виросне.

Зозуленька кукат, моє серце пукат.
Ей, ма чого пукати, не є де бивати.

Турниця, Турниця, не піду за Гриця,
Ей, піду за Івана, буде з ня хрестянка.

Іванку, (Двічі) взяла вода лавку,
Ей, кади ми підеме по зелену травку.

Калиночку ламлю, березина гнеся.
Чужи жени люблю — своєй не хоче ся.

Вийду на горбочок, запискам в листочок,
Ей, познавай миленька, чий то голосочок.

Спознам тя, миленький, спознам тя по ходзе,
Ей, бо ти ходиш, як рибка по водзе.

Вийду на обору, стану на солому,
Ей, як го не любити, кед го виджу з дому.

Дівчинонько моя, лем ся не оддавай,
Ей, мому серденьку жалю не додавай.

Коничку мій сивий, буд же мі щасливий,
Ей, як піду на войну, жеби мя не вбили!

Широкий ярочок, я го перескочу,
Ей, червоні чежемки, я їх не замочу.

Широкий ярочок, бистра водичка,
Ей, чом мі не напоїш, миленька, коничка?

Я го не напою, бо я ся го бою,
Ей, бо то кінь неукий, вирве мі ся з руки.

Ей, ми з жнив ідеме, співати будеме.
Не бійтеся, хлопці, добрий рік настане,

Ей, за червене ябко дівчатко дістане.
За червене ябко, за фалаток грушки,

Ей, достане дівчатко і білі подушки.
Ей, не хочу, не хочу той богацкой дівки,

Бо богацка дівка не хоче робити,
Ей, нав’яже коралів, каже ся любити.

Хлопець я сой шварний, не боюся битки.
Ей, де ся хлопці биют, я за пец ся крию.

Хлопець я си, хлопець, маленька дитина,
Ей, скочу, перескочу багацького сина.

Хлопець я си, хлопець, годував мя отец,
Годувала матка, цісар доостатка.

Пискай, пташку, пискай в зеленій брезинє,
Ей, што мі Бог обіцяв — ниґда мя не мине!

ЗОЗУЛЕНЬКО БІЛА

Зозуленько біла, де ти будеш кукала?
Кед єс сой на бучку, ей вершок зламала. (Двічі)

Буду я кукала на зеленій сосні,
Докаль мі на бучку ей вершок виросне. (Двічі)

ЗОЗУЛЕНЬКА КУКАТ

Зозуленька кукат, моє серце стукат,
Зозуленька в гаю, моє серце в жалю.

Зозуля кукала, правду повідала,
Же я там не буду, дем ся виховала.

Утераю очка, силзи мі падают,
На сивім камени ямку вибивают.

Ой Боже мой, Боже, хто мене споможе,
Милий Бог звисока, родина здалека…

Співаночки мої, складани, складани,
Штом сой наскладала коло свойой мами…

ЗЕЛЕНО, ЗЕЛЕНО

Зелено, зелено, коло зеленого,
Пасе милий волки і я коло нього. (Двічі)

Пасе милий волки, я пасу ягнята,
Обой ми си маме чорни оченята. (Двічі)

Чорни очи маме, обоє ся здаме,
Шо ж кому до того, же ми ся кохаме. (Двічі)

Шо ж кому до того, і шо ж кому на тім,
Же ми ся кохаме, як сестричка з братом. (Двічі)