За високу гору сонечко заходит,
Научився до нас єден млодий сокол ходиц.
Соколе, соколе, не ходь ти до мене —
Я дівчина молоденька і боюся тебе.
Дівчино, дівчино , не бійся ти мене —
Сокол нині-завтра піде і не зрадит тебе.
Не минуло тому і дев’ят місяців,
А в дівчини в колисочці малий сокол плаче.
А сокол той більше так і не вернувся,
Бодай єму темний гробик скоро отворився!
З неба зірка засвітила,
Вже зійшла золота.
Про Бога, про Христа всім возвістила.
Вже зійшла золота.
Про Бога, про Христа всім возвістила.
Над хатами заясніла,
В українських серцях
Про Христа, про Дитя загомоніла.
В українських серцях
Про Христа, про Дитя загомоніла.
І зраділи степи, гори,
Звеселіла земля,
Україна ціла і Чорне море.
Звеселіла земля,
Україна ціла і Чорне море.
І ми, браття, станьмо в колі,
Заспіваймо Христу,
Щоби спас Україну нашу з неволі.
Заспіваймо Христу,
Щоби спас Україну нашу з неволі.
З коновечком по водичку —
Коновечка тече.
З коновечком до боднаря —
Боднар учку січе.
З коновечком по водичку —
Коновечка з водом.
Як мі миво танцювати,
Моя мива, з тобом.
Коновечка- на водичку,
Відерко- на винце.
Полюбімся, покохаймось,
Моє любе серце.
Як мі миво танцювати
Та на тім весілю,
Поможи мі, Пане Боже,
Взяти тя за жену.
З високой горочики злетіли гусочки,
Зберай, Ганусь, пюрка, зберай, Ганусь, пюрка,
Будуть подушечки.
Не буду зберала, бо мі мамця дала
Штири подушечки, штири подушечки
П’яту обіцяла.
Жито, жито, озимина,
Любит мене Катерина,
Она мене, а я єї,
Дай мі, Боже, взяти єї.
І сам не знам, што робити,
З ким ся маю оженити,
Ой чи з Ксеньом, чи Галином,
Чи з том гарном Катерином?