Ани мі не вечер, ани мі не рано, (Двічі)
На моїм серденьку веселости мало. (Двічі)
Співай сой, дівчатко, співай собі гласом, (Двічі)
Бо як ти ся видаш, не будеш, лем часом. (Двічі)
Співайте, дівчата, на поли поволи, (Двічі)
Дома не будете, бо не мате коли. (Двічі)
Ружа дівча, ружа, покля не маш мужа, (Двічі)
Як будеш мац мужа — спадне з тебе ружа. (Двічі)
Ангел пастирям мовив Христос ся нам народив,
В Вифлеємі містечку убогім і в роді Давидовім,
З Пречистой Марії.
О дивнеє Рождество, великеє торжество
Почала Діва Сина в чистости, породила в радости,
І з Дівства свойого.
Пастиріє ввірили, до нього поспішили,
З охотов мило йому співали, Дитя в яслах вітали,
Марію з Йосифом.
Уже ся то сповнило, що у пророка було:
Галузка Аронова зацвіла, цвіток з неба пустила,
І овоч зродила!
Слухайте Бога Отця, Неба і Землі Творця —
То Син мій наймиліший, коханий, світу з неба післаний.
Його ви слухайте!
Богу будь честь і хвала на вік віків і слава.
Як Отцю, так і Його Синові і Святому Духові
В Тройці Єдиному.
Співав Михайло Трохановський, село Поляни
Ангел Божий із небес радість нам звіщає днесь,
Що в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
Що в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
То ж спішім у Вифлеєм, де у яслах Божий Син,
Бо в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
Бо в Вифлеємі Бог воплотився, там, у вертепі,
Він появився бідним пастирям.
А я хлопец з Кожушан, не мам жени, лем єм сам. (Двічі)
Ой нашто мі, нашто млода жена,
Ей, кед я мам сам зо собом дост страпіня.
Жені треба то і то, ну і гладке корито. (Двічі)
Ой нашто мі, нашто млода жена,
Ей, кед я мам сам зо собом дост страпіня.
Жені треба хусточку на єй красну главочку! (Двічі)
Ой нашто мі, нашто млода жена,
Ей, кед я мам сам зо собом дост страпіня.
Жені треба ціжемки на єй красни ноженьки! (Двічі)
Ой нашто мі, нашто млода жена,
Ей, кед я мам сам зо собом дост страпіня.
А чия то хата, хата при долині;
Чиє то дівчатко шиє на машині? (Двічі)
Машина клекоче, а дівчатко плаче:
Верни же ся, верни, мій любий козаче! (Двічі)
Не верну, не верну, бо не мам до кого.
Лишив єм дівчатко, сам не знам для кого. (Двічі)
Як ми ся любили, сухи верби цвили,
Як ми перестали, зелени зів’яли. (Двічі)
Як ми ся любили, рибко моя, рибко,
Тераз ся на тебе подивити тяжко. (Двічі)