Категорія: Співанки

Ой попід гай, ой попід гай зелененький
Брало дівча, брало дівча лен дрібненький.

Ой як брало, ой як брало і стелило,
До тихого Дунаєчку говорило:

«Ой Дунаю-Дунаєчку, тиха вода,
Кому я ся сподобаю я, молода.

Ци попови, ци дякови, ой дай, Боже!
Ци дакому гультайови, не дай, Боже!

Не дай мене, моя мамцю, за пияка,
Бо пропаде худобонька, хоц би яка!

Але дай мя, моя мамцю, за такого,
Што він мене вірно любит, а я його».

Ой попід гори бучки сут, (Двічі)
Тай і попід бучки-лелія. (Двічі)

Ой попід бучки-лелія, (Двічі)
Што їх моя мива садива. (Двічі)

Ой до фартушка зберава (Двічі)
Тай і до мивого метава. (Двічі)

Ой мивий, мивий, ци чуєш, (Двічі)
Же ти інши жени любуєш. (Двічі)

Ой чужи жени таки сут, (Двічі)
Што все до ґамбички принесут. (Двічі)

Ой рано, рано, раненько (Двічі)
Сходиво сой сонце шувненько. (Двічі)

Ой як сонейко сходиво, (Двічі)
Товди дівча яблін садиво. (Двічі)

Росний, яблінко, високо (Двічі)
Тай попри земли широко. (Двічі)

Врод мі яблочко червене, (Двічі)
Яко моє личко рум’яне. (Двічі)

Ой попід гай зелененький (Двічі)
Ходит Довбуш молоденький (Двічі)

На ноженьку налягає, (Двічі)
Топірцем ся підпирає. (Двічі)

Бігом, хлопці, скоршим бігом, (Двічі)
Западают стежки снігом, (Двічі)

Штоби Кути не минути, (Двічі)
До Косова завернути. (Двічі)

Ой поїдем там до Дзвінки, (Двічі)
До Штефанової жінки, (Двічі)

Бо Штефана нема дома (Двічі)
І вечеря не готова. (Двічі)

Пускай, жінко, пускай в хату, (Двічі)
Штоби двері не валити. (Двічі)

Г мене двері тисовиї, (Двічі)
Г мене замки сталевиї. (Двічі)

Не поможут замки твої, (Двічі)
Як підложу плечи свої. (Двічі)

Став ся Довбуш добивати, (Двічі)
Стали замки одлітати, (Двічі)

А як тілько двер ухилив, (Двічі)
Зараз Штефан в серце стрілив! (Двічі)

Не так в серце — в праве плече, (Двічі)
Довбушови кровця тече. (Двічі)

Ой ти, гицлю, ой ти, дідьку, (Двічі)
То ти мя з’їв через жінку. (Двічі)

Треба било не валити, (Двічі)
Жінці правди не казати. (Двічі)

Гей ви, браття з Чорногори , (Двічі)
Возміт мене на топори — (Двічі)

Занесіт мя в Чорну гору.
В Чорну гору занесіт мня,
На дрібен мак посічіт мя. (Двічі)

Най ся люде не збиткуют, (Двічі)
Тіла мого не катуют. (Двічі)

Сами ся порозходжайте (Двічі)
І топорці занехайте. (Двічі)

Людська кровця-не водиця, (Двічі)
Проливати не годиться. (Двічі)

Ой плили гусоньки, раз,
Бистрою водою, два.
Єще м ти, мій милий, шом-тіяра,
Правди не сказала, у-ха-ха!

Я тобі, миленький, раз,
Всю правдоньку скажу, два.
Як мою рученьку, шом-тіяра,
Разом з твойом зв’яжут, у-ха-ха!

Ой прийшли попоньки, раз,
Рученьки зв’язали, два.
Мусіла дівчина, шом-тіяра,
Всю правду сказати, у-ха-ха!

Я тобі, миленький, раз,
Всю правду сказала, два.
Ліпше щира правда, шом-тіяра,
Як тая неправда, у-ха-ха!

Ой плили гусоньки бистрою водою,
Прийди моя мила, розмовся зо мною. (Двічі)

Мисли мої, мисли, пошто ви ту пришли,
Там під козаченьком сивий коник бистрий. (Двічі)

Сивий коник бистрий, цісарськая зброя,
Що ти си думаєш, ти, дівчино моя? (Двічі)

А я си думаю у Дунай скочити,
Тільки не думаю разом з тобом жити. (Двічі)