Категорія: Співанки

Ой піду же я в поле, (Двічі)
Там моя дівчина
З чорними очима
Яру пшениченьку поле

Поле вона тай поле
І на небо поглядає:
Ой ти, сивий орле,
Ти, сивий соколе,
Як високо літаєш.

Я високо літаю
І на небо поглядаю:
Дівчино миленька,
Подай мі рученьку,
Бо тя вірно кохаю.

Ой я рада бим, рада
Тобі рученьку дати,
Але стоїть нелюб
По правій сторонці
Тай не можу дістати.

Ой пігнала дівчинонька ягнятонька в поле,
Тай згубила дівчинонька ягняточок двоє.

Ой піду я гукаючи, ягнятонька шукаючи,
А як їх знайду, весела буду!

Надибала дівчинонька пана молодого,
Чис не видів, мій паночку, ягнятонька мого?

Ой не видів, дівчинонько, ой не видів, голубонько,
Ягнятонька твого, ани ниякого.

Стали они розмовляти, стало вечоріти,
Ой час би мі, паноньку, тай додому іти.

Взяв він єї за рученьку, пригорнув до себе,
Чи розумиш, дівчинонько, щом полюбив тебе.

Не чіпай ня ти, паноньку, не чіпай ня, голубоньку,
Бо я маю свого хлопця молодого.

Він роботу добре знає — в лісі древко там стинає.
Я йго ту чекаю, ягнята пасаю.

Чуєш, в лісі там співають, дроворуби повертают,
Може з ягняточком, што знайшли в поточку.

Ой пасла би я воли,
Ой але юж не сама,
Ой з тобов, Янчик, з тобов,
Там під зеленим стовбом.

Ой задрімалося мі,
Ой в зеленій ліщині.
Ой што мі Бог обіцяв,
То ниґда мя не мине.

Ой што мі Бог обіцяв,
Ой кой єм ся родила.
То ниґда мя не мине,
Ой хоц бим сто літ жила.

Ой не полишу я вас,
Ой в зеленій ліщині.
Ой воли, мої воли,
Не полишу вас ніколи.

Ой оба ми ся, оба в марцу породили,
Ой оба ми сой, оба, ой, до єдной ходили. (Двічі)

Ой даяк ся погодме, ой, до єдной не ходме,
Ой и я би ся згодив, ой, жеби ти не ходив! (Двічі)

Ой не я, не я, але ти
Сама с зробила зальоти.
Сама ти за мнов ходила,
Пиріжки з маслом носила.

Аж до маштальні-стайнички,
Там, де я пасав конички.
Сама пиріжки носила,
Аж ся запаска подерла…