ОЖЕНИВ ЄМ СЯ

Оженив єм ся, не призрив єм ся,
Тепер ся мі не здає.

Накриво ходит, вечер приде, дремле,
Іще кривий ніс має.

Накриво ходит, вечер приде, дремле,
Іще кривий ніс має.

ОЖЕНИВ БИ Я СЯ

Оженив би я ся, мам я на то волю,
Але ґаздуваня того я ся бою.

Янічку з Будзина з чорними очима,
Не любила бим тя, якбим не мусіла.

Лем про тото поле кажут за тя піти,
А я молоденька хочу рано спати.

Фраїречко моя, мало маме поля,
Юж ся не виробит біла ручка твоя.

ОДКАЛЬ СОНЕЧКО СХОДИЛО

Одкаль сонечко сходило, (Двічі)
Там дівча яблінь садило. (Двічі)

Росни, яблонько, височко, (Двічі)
А попри земли широчко. (Двічі)

Вроди яблочко червене, (Двічі)
Як моє личко румене. (Двічі)

Вроди яблочко, або дві, (Двічі)
Єдно-милому, друге-мі. (Двічі)

ОДКАЛЬ СОНЕНЬКО СХОДИЛО

Одкаль соненько сходило, (Двічі)
Там дівча яблінь, там дівча яблінь,
Там дівча яблінь садило.

— Рости, яблінко, високо, (Двічі)
На сто конарів, на сто конарів,
На сто конарів широко.

Вроди яблочко, або дві. (Двічі)
Єдно милому, єдно милому,
Єдно милому, друге мі.

Милому красне, червене, (Двічі)
Мені маленьке, мені маленьке,
Мені маленьке, зелене.

ОДКАЛЬ ПАВИЧКА, ОДКАЛЬ ПАВИЧКА ЛЕТІЛА

Одкаль павичка, одкаль павичка летіла,
Злоти перечка, злоти перечка тратила.

Летіла она, летіла она през гору
До свойой любой, до свойой матінки двору.

Там єй весіля, там єй весіля стояло,
Десят гудаків, сім пахоляків їй грало.

Грайте, гудаки, грайте, гудаки весело,
Закля мій вінок, злотий перстенок над чолом.

Як я ся його, як я ся його позбуду,
І половини така весела не буду.