Камінь на камени, підківонька на нім.
Напиш мі, миленький, (Двічі)
Своє ім’я на нім.
Своє ім’я на нім і своє назвисько.
Бо ми ся любиме, (Двічі)
Буде рочок близько.
Любували зме ся, як пташечки в лісі.
Тепер не будеме, (Двічі)
Бо ся розійдеме.
Кохання, кохання, бодай не бивало,
Через то кохання (Двічі)
Дівчатко плакало.
Співала Антоніна Прибило, село Ропиця Руська
Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005