Лемківський цвинтар у Чорному
Не один раз ми описували в «Нашому слові» людські історії, писали, зокрема, про те, як хтось клопотався про відібране під час проведення Операції «Вісла» майно, ґрунти, ліси тощо. Нерідко вдавалося виселенцям вибороти повернення їм хоча б клаптика того, що було залишене 65 років тому. Проте на Лемківщині існують місцевості, у яких через «недогляд» чиновників майно й надалі належало до виселених давно тому власників. Виявилося це щойно у дев’яностих роках, а колишні мешканці чи спадкоємці мусять ще й тепер добиватися, щоб не забрали їм майна, якимось дивом уцілілого через ту «помилку» з давніх років.
– Це мусила бути помилка чиновників, через яку жителі села формально не були позбавлені майна. І тому воно не перейшло у власність держави, – говорить Ярослав Барна з Лігниці, син Адама Барни – колишнього жителя Чорного (сьогодні село Горлицького повіту).
Коли з села Чорного 70–80% його жителів вивезли в Україну, а решту – уже в рамках Операції «Вісла» виселено аж під Лігницю, у них формально не відібрали майна. Отже, згідно з законом, колишні мешканці після виселення надалі були власниками своїх ґрунтів.
– Коли в 60-ті рр. повітова рада схвалювала постанову, за якою по черзі приймала у власність територію кожного села, то при голосуванні склеїлися два аркуші паперу. Через це Чорного зовсім не помітили, тому й не прийнято відповідної постанови, – говорить священик греко-католицької церкви в Горлицях о. Григорій Назар.