Добрі тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
Не шкодит му горбок, ямка,
Хоц і коса не клепана.
Добрі тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
І мені би так косила,
Якби мила мні носила.
Добрі мені би косила,
Якби мила приходила,
І покоси розбивала,
Веселенько заспівала.
Добрі м учинив, жем ся оженив,
Жена піде до роботи, я сой полежим! (Двічі)
Я сой полежим під периночком,
Жена піде до роботи із кухаречком. (Двічі)
Добрі вечірки, пане господарю, у тебе.
Кличе тя Господь на порадоньку до себе.
Дає тобі Господь сто кіп пшениці на полі.
Дай тобі Боже щастя, здоров’я в тім році,
Жито, ячмінь та сто штук худоби на полі.
Добрі в Гамерици, як иде робота,
Красні ся прибере, як приде субота.
Красні ся прибере, красні ся умиє,
Бо він ся не старат, же му в поли гниє.
Же му в поли гине, вода му забере,
Бо йому привезут до гавзу фермери.
До гавзу привезут, плацу не питают,
Аж на п’ятнастого, як пейду достают.
Юж на п’ятий рочок, як я в Гамерици,
Так тяжко працую в тій новій фабрици.
«Жено моя люба, жено моя добра,
Як ти там ґаздуєш з тими дітми вдома?»
«Ґаздую, ґаздую, юж ліпше не можу,
Тебе з Гамерики дочкатся не можу.»
«Дочкаш ти ся, дочкаш, моя жено, дочкаш,
Я як домів приду, личка мі побоцкаш.
Личко мі побоцкаш, праву руку подаш,
Будеш мене питац: дуже пінязій маш?
Не мам я пінязій, бо я лем слугував,
А што я заслужив і тото прогуляв!»
Добре тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
І мені би так косила,
Якби мені мила їсти носила.
Добре тому коса косит,
Кому мила їсти носит.
Не шкодит му горбок, ямка,
Хоц і коса неклепана.
Добре мені би косила,
Якби мила приходила,
І покоси розбивала,
Веселенько заспівала.