Blog – Сторінка 83 – Молода Лемківщина

КОЛИ ХРИСТОС РОДИВСЯ (колядка)

Коли Христос родився і на світ з’явився,
Темна ніч стояла, зірка лиш сіяла.

Ангели воспівають,
Христа Бога вихваляють:
«Слава! Слава! Слава!
Слава в вишних Богу!»

Коли Діва Марія Сина породила,
То в постільку білу Його положила.

Ангели воспівають,
Христа Бога вихваляють:
«Слава! Слава! Слава!
Слава в вишних Богу!»

Пастушкам у полі янгол ся з’являє
Та їх до вертепу мило запрошає.

Щоб дитятку честь віддати
І весело заспівати:
«Слава! Слава! Слава!
Слава в вишних Богу!»

Із небесним хором всі днесь веселімся
І Христу-Дитятку щиро поклонімся.

Щоб Дитятку честь віддати
І весело заспівати:
«Слава! Слава! Слава!
Слава в вишних Богу!»

Кой буду я машерувац, дам я собі коня кувац (Двічі)
А за калап возму квітя, мила моя, зіставлю тя. (Двічі)

Ти од жалю плакац будеш, дробни листи писац будеш, (Двічі)
Дробни листи виписани, слезоньками покапани. (Двічі)

Слезоньками покапани, од серденька написани, (Двічі)
Пиш, миленька, атраментом, буду читав з реґіментом, (Двічі)

Ковалю, ковалю, добрий день,
Позич мі ковальки на тиждень.

Я бим ти позичив і на два,
Жеби мі ковалька не зблідла.

Од люстра до люстра ходила,
Не тота ковалька, што била.

Од люстра до люстра ходила,
Ой зблідла ковалька, ой зблідла.

Кед я сой заспівам на високій горі, (Двічі)
Почує мя милий, (Двічі)
Але мя не спознат.

Кед я сой заспівам на високій горі, (Двічі)
Обізвеся голос (Двічі)
На милого дворі.

На милого дворі попід окенечком, (Двічі)
То мій милий повіст, (Двічі)
То мой фраїречка!

То мій милий повіст, то він собі рече. (Двічі)
То моє серденько (Двічі)
По горах щебече!

Кед я піду в гороньки і в долиноньки, (Двічі)
Буду сльози витерав (Двічі)
З лиця гіроньки.

Пренещасна година, пренещасний день, (Двічі)
Ци я ся зо свой милой, зо свой наймиленьшой,
Іщи раз зийду ?