ОЙ ПЛИЛИ ГУСОНЬКИ, РАЗ, БИСТРОЮ ВОДОЮ, ДВА

Ой плили гусоньки, раз,
Бистрою водою, два.
Єще м ти, мій милий, шом-тіяра,
Правди не сказала, у-ха-ха!

Я тобі, миленький, раз,
Всю правдоньку скажу, два.
Як мою рученьку, шом-тіяра,
Разом з твойом зв’яжут, у-ха-ха!

Ой прийшли попоньки, раз,
Рученьки зв’язали, два.
Мусіла дівчина, шом-тіяра,
Всю правду сказати, у-ха-ха!

Я тобі, миленький, раз,
Всю правду сказала, два.
Ліпше щира правда, шом-тіяра,
Як тая неправда, у-ха-ха!

ОЙ ПЛИЛИ ГУСОНЬКИ БИСТРОЮ ВОДОЮ

Ой плили гусоньки бистрою водою,
Прийди моя мила, розмовся зо мною. (Двічі)

Мисли мої, мисли, пошто ви ту пришли,
Там під козаченьком сивий коник бистрий. (Двічі)

Сивий коник бистрий, цісарськая зброя,
Що ти си думаєш, ти, дівчино моя? (Двічі)

А я си думаю у Дунай скочити,
Тільки не думаю разом з тобом жити. (Двічі)

ОЙ ПЛАКАЛА МОЯ МАМКА

Ой плакала моя мамка слезоньками,
Як я ішов а Гамерику з пакунками.
Не плач, не плач, моя мамцю, не журися.
Пришлю тобі дулярика, подивишся.
Не плач, не плач, моя мамцю, не журися.
Пришлю тобі дулярика, подивишся.

ОЙ ПІДУ Я, ПІДУ, КАДИ Я ХОДИЛА

Ой піду я, піду, кади я ходила,
То я собі найду, кого я любила.

Заросла мі стежка, заросли потічки,
Жеби я не ходила до свойой мамічки.

Ружа дівча, ружа, закля не маш мужа,
Будеш мати мужа, впаде з тебе ружа.

Квіток дівча, квіток, закля не маш діти,
Будеш мати діти, впадут з тебе квіти.

ОЙ ПІДУ Я У ПОЛЕ

Ой піду я у поле, (Двічі)
Там моя дівчина з чорними очима
Яру пшеничку поле.
Там моя дівчина з чорними очима
Яру пшеничку поле.

Ой поле, она поле,
І високо позір дає:
«Ой ти, сивий орле, ти, сивий соколе,
Як високо літаєш!»
«Ой ти, сивий орле, ти, сивий соколе,
Як високо літаєш!»

«Я високо літаю і на тебе позір маю.
Ти дівчино — куку, подай же мі руку.
Я тя вірно кохаю».
Ти дівчино — куку, подай же мі руку.
Я тя вірно кохаю».

«Ой рада би я, рада
Тобі ручку подати,
Коли стоїт нелюб по правій стороні
Тай не можу дістати».
Коли стоїт нелюб по правій стороні
Тай не можу дістати».