Автор: admin

Ой напиймеся, кумо, напиймеся обі,
Бо нам там не дадуть, ой, палюнечки в гробі.

Ой кумо моя, кумо, покумализме ся,
Ищи рочка не є, ой погнівализме ся.

Ой кумо моя, кумо, ой, кумо моя добра,
Не будеш ти мала, ой, такой куми, як я.

Ой палюнечко наша, ой, не течеш нам з леса,
Але з-під ретязі, ой, за наші пінязі!

Ой найду я сой, найду, ой, миленького найду,
Лем сой поза гори, ой, оченьками зайду.

Ой очи мої, очи, ой, як зіроньки вночи.
Миленький вас найде, ой, хоц би опівночи.

Ой гори, гори, ой, ви зелені бори,
І я ту виросла, ой, як квіточка в поли.

Ой гори, гори, ой, зелени Карпати,
Випестили сте ня, ой, як рідненька мати.

Ой нагнувся дуб широкий понад став,
Ти далеко, світ широкий, а я сам.

В темнім борі зозуленька кувала,
Ти далеко, світ широкий, а я сама.

В темнім борі ворон кряче на гіллі,
Чи плачеш часом, кохана, по мені?

Ой нагнувся дуб високий понад став,
Ой по тобі жаль глубокий позістав.

Жовкне, в’яне дуб високий, тут то там,
Ти далеко, світ широкий, а я сам.

Ой дивлюся, дуб високий віти гне,
Чи часом тобі, кохана, жаль мене…

Листя в’яне, ворон кряче, сірі дні…
Кажуть люди, що ти плачеш по мені.

Ой нависли чорні хмари,
Нависли, нависли,
Не зийдеш ми, мой миленький,
Ни з гадки, ни з мисли.

Ой годину я заспівам,
А годину плачу,
Як я тебе, мой миленький,
Так довго не бачу.