ЕЙ, СТАРАЮТСЯ ЛЮДЕ

Ей, стараются люде, ей, мойом головочком,
Же я собі ходжу, ей, надобном дівочкомю

Люде ся старают, они спаня не мают.
Я си нич не мислю, ей, лем ся добрі висплю.

Ей, буде война, буде, ей, зо світа зогнана.
Не пущу милого, а піду на ню сама.

Ей, на камени стою, ей, каменя ся бою,
Прид до нас, Яничку, ей, бо я о тя стою.

Ей, там на горі вишня, чом же не черешня,
Любиш мене, хлопче, ей, чом же не береш мя?

ЕЙ, СПІВАЛА БИМ СОБІ, ШУГАЮ, О ТОБІ

Ей, співала бим собі, шугаю, о тобі,
Ей, але ти, фалечний, позераш по собі.

Фалечний ти шугай, фалечни очи маш,
Ани краплі крови справедливой не маш.

Шугай мальований, не преберай собі,
Жадна кисасоня не піде за тебе.

Ани кисасоня, ани жадна пані,
Не преберай собі, шугай мальований!

ЕЙ, СВАШКА, ТО Я СВАШКА

Ей, свашка, то я свашка,
Ей, юж єм пресващила.
Ей, остатню корову,
Ей, з дружбами пропила!
Ей, остатню корову,
Ей, з дружбами пропила!

Ей, наши пані свашки,
Ей, велики пиячки.
Ей, пропили зо себе,
Ей, остатні запаски!
Ей, пропили зо себе,
Ей, остатні запаски!

Ей, свашка, то я свашка,
Ей, премилена свашка.
Ей, кеби мі стояла,
Ей, перед ґембом фляшка!
Ей, кеби мі стояла,
Ей, перед ґембом фляшка!

ЕЙ, ПОГНІВАВСЯ МІЙ НАЙМИЛЕНЬШИЙ

Ей, погнівався мій наймиленьший
Без причини на мене.
Осідлав собі коня сивенького
І пішов пріч од мене.
Осідлав собі коня сивенького
І пішов пріч од мене.

Коби я мала вірну служеньку,
Післала бим по нього.
Най би приїхав, службу понехав,
Бо мі тяжко без нього.
Най би приїхав, службу понехав,
Бо мі тяжко без нього.

Волоньки мої половенькії,
Чом же мі не орете,
Літонька мої молоденькії,
Як мі марні гинете.
Літонька мої молоденькії,
Як мі марні гинете.

Світ мі, місячку, світ же мі ясні,
Ой яко млинське коло,
Вийди, дівчино, вийди, єдина,
Та прогвар до мене хоч слово.
Вийди, дівчино, вийди, єдина,
Та прогвар до мене хоч слово.