ОЙ МІСЯЧЕ, МІСЯЧЕНЬКУ

Ой місяче, місяченьку, чом так пізно сходжаєщ?
Така нічка не видная, де ся, милий, збираєш?

Збираюся, моя мила, збираюся в чужину.
Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй зі мною.

Не буду я, моя мила, єдну нічку ночував,
Бо ся бою, моя мила, жебим з тобом не заспав!

ОЙ МІЙ БОЖЕ, ШТО СЯ РОБИТ

Ой мій Боже, што ся робит,
Милий до мя не приходит.
Ані нині, ані вчера,
Не витримам до вечера.

Сонце сходит і заходит,
А мій милий не приходит.
Ані довго, ані мало,
Ой мій Боже, што ся стало?

Ой дівчино, білий кришталь,
Я би к твому личку пристав.
Я би к твому не пристала —
Ти високий, а я мала.

Ти високий, як драбина —
Я маленька, як дитина.
Ти високий і тоненький —
Я маленька і кругленька.

Ой дівчино, шахри-махри,
Коло тебе зілля пахне.
Не так зілля, як ти сама,
На папери мальована.

Білом фарбом написана,
На папери мальована.
Ой дівчино, квітко моя,
Коли же ти будеш моя?

ОЙ МИЛА, МИЛЕНЬКА

— Ой мила, миленька, яка з тя циганка, (Двічі)
Казалась мі прийти, сама дверка замкла.

— Ой я їх не замкла, замкла їх мамичка, (Двічі)
Жебим не пускала додом фраїречка.

— Фраїрю, фраїрю, я тобі не вірю, (Двічі)
Ци мя любить будеш, як ся зостарію?

— Фраїрочко моя, повім ти на віру, (Двічі)
Же я тя на старість любити не буду!

ОЙ МИ, ЯКО МИ

Ой ми, яко ми, на дівчата лакоми.
А дівчата за нами, хотят бути женами. (Двічі)

Ой ми, яко ми, не ходім женитись,
Бо на жени треба щоднини сварити. (Двічі)

Ой ми, яко ми, але Сидор лисий,
Ой пришли го до комори, буде лапав миши. (Двічі)

ОЙ МАЮ Я ЧЕРЕШЕНЬКУ В ЛЕСЕ

Ой маю я черешеньку в лесе,
А хто ж мені додому принесе.
Ой маю я милого під бочком,
Принесе мі черешень торбочку.
Ой маю я милого під бочком,
Принесе мі черешень торбочку.

Ой маю я черешеньку в лесе,
А хто ж мені додому принесе.
Ой маю я милого по тому,
Принесе мі черешень додому.
Ой маю я милого по тому,
Принесе мі черешень додому.

Ой маю я черешеньку в лесе,
А хто ж мені додому принесе.
Ой маю я милого близенько,
Принесе мі черешень раненько.
Ой маю я милого близенько,
Принесе мі черешень раненько.