НЕ КАШЛЯЙ, ГАНИЧКО

Не кашляй, Ганичко, не кашляй,Жеби мя при тобі не нашли.Бо як мя при тобі учуют,Возмут мі капелюх і чугу. Возмут мі капелюх з перками,Жовтіцький ременик з чачками.Возмут мі, Ганичко, і тебе,А штоби я робив без тебе.. Записав Орест Гижа, село Висова Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005

НЕ КАШЛИ, ДІВЧАТКО

Не кашли, дівчатко, не кашли,
Жеби мя при тобі не нашли.
Бо як мя при тобі зачуют,
Возмут мі калапик і чугу.

Возмут мі калапик з перками,
І тоту хусточку з квітками.
І тебе, дівчатко, і тебе,
Штоби я сам робив без тебе.

НЕ КАШЛИ, ГАНИЧКО

Не кашли, Ганичко, не кашли, (Двічі)
Жеби мя при тобі не нашли. (Двічі)

Бо як мя при тобі зачуют, (Двічі)
Возмут мі калапок і гуню. (Двічі)

НЕ ЗА ТО СОЙ СПІВАМ

Не за то сой співам, бим весела била,
Але за то сой співам, ой, жебим не забила.

Гори і долини, знижтеся же ниже,
Ой жеби к миленькому било мені ближе.

НЕ ЖАЛУЙ, НЕ БАНУЙ

Не жалуй, не бануй ти, дівчатко, того,
Що я ся налюбив личенька твойого.

Нич бим жалувала, нич бим банувала,
Ти би не любував, якби м не казала.

Повідала я ти в зелененькім бобі,
Жеби ти си глядав по своїй подобі.

Глядай же си, глядай, бо я вже си найшла,
Бо я тя не буду оченьками пасла.