Категорія: Різне

НА ГОРИ КРЯК — ПІД ВОДОМ ПНЯК

На гори кряк — під водом пняк.
Серед води — рибалоньки,
А в тім селі — дівонька,
Я тому рад.
Серед води — рибалоньки,
А в тім селі — дівонька,
Я тому рад

Дівча моє, серце моє,
Почекай мя до яри,
Аж заквитнут фіяли,
Будеш моя.
Почекай мя до яри,
Аж заквитнут фіяли,
Будеш моя.

Она ждала і чекала,
Не могла ся дочекати,
Не могла ся дочекати
До Михава.
Не могла ся дочекати,
Не могла ся дочекати
До Михава.

НА ВІЙТОВІЙ РОЛІ

На війтовій ролі студенечка стоїт.
Чого ти, дівчино, по воду не ходиш?

Не видно, не видно гарной дівки моєй.
Ци ти ся мя стидаш, ци ти ся мя боїш?

Чого би я тебе, Ванічко, стидава?
Кед би м я за тобов до води скочива.

До води, до води, што ся вково точит.
Такого Ванічка, што ма чорни очи.

Чорни очи маме, на ся позераме.
Што кому до того, же ми ся кохаме!

Што кому до того, што кому то шкодит.
Кохатись нам вільно, бо ми ще моводи.

Дуднит вода, дуднит в цемброваній студни.
Закохатись легко, оженитись трудно.

НА ВИСОКІЙ ТУРМІ

На високій турмі
Два голуби сідят. (Двічі)

Люде їм завидят,
Же ся ради видят. (Двічі)

А люде-прелюде,
Не завидте тому, (Двічі)

Бо ся сподобало
Так єдно другому. (Двічі)

Як Янчик умер,
Ганичка зостала, (Двічі)

На жалостний погріб
Так скоро летіла. (Двічі)

Як она почула
По-перший раз дзвона: (Двічі)

Прошу вас, мамичко,
Прошу вас, про Бога, (Двічі)

Пустте же мя, пустте
На жалосний погріб! (Двічі)

Як она скочила,
Ани не смотрила та на прибераня,

На жалосний погріб
Так скоро летіла. (Двічі)

А як она пришла,
Юж го погребали. (Двічі)

Прошу вас, грабаре,
Прошу вас, про Бога, (Двічі)

Вимте мі го, вимте,
Вимте мі го з гроба. (Двічі)

А грабар послухав
Та і його виняв. (Двічі)

Як він його виняв,
Зараз він єй обняв. (Двічі)

Як він єй обняв,
Зараз єй задусив. (Двічі)

Яничка сховали
Пониже костела. (Двічі)

Ганичку сховали
Повише костела. (Двічі)

На Яничку росне
Дробна розмария. (Двічі)

На Ганичці росне
Дробна центурія. (Двічі)

Росли они, росли,
Аж костіл преросли. (Двічі)

Як костіл преросли,
Та ся разом зросли. (Двічі)

А їх люба мати
Все їм прешкаджала. (Двічі)

Што г вечір виросли,
Рано їх зожала. (Двічі)

Свою грішну душу
Навіки прокляла! (Двічі)

Тепер, добри люде,
То мі ся покайте, (Двічі)

Як ся люблять двоє,
Побратся їм дайте. (Двічі)

НА ВИСОКІЙ ГОРІ СНІЖОК СЯ БІЛІЄ

На високій горі сніжок ся біліє,
Де ся моя мила, ой на зиму подіє? (Двічі)

Збудую єй хижу з тесаного древа,
Ище єй донесу, што єй буде треба. (Двічі)

Збудую єй хижу з тесаного древа,
Буде сой сиділа, яко королева. (Двічі)

Збудую єй хижу на високій горі,
Буду я єй носив орішечки в торбі. (Двічі)

Орішечки в торбі, яблочка в капусті,
Буде мі давала солодкой гамбусі. (Двічі)