Сьогодні у лемківської громади Львова подвійне свято. По-перше, оскільки лемківська церква у Шевченківському гаю носить імя святих Володимир та Ольги, то парафія відзначає кермеш або іншими словами парафіяльний празник. А по-друге, сьогодні виповнюється 20 років з дня висвячення цієї церкви у 1992 році, після того як Фундація дослідження Лемківщини кілька років зводила її, взявши за… Читати далі Лемківська громада Львова святкує кермеш
Категорія: Різне
29 липня – фестиваль у Зіндрановій та Сусідовичах
Цими вихідними днями пройдуть іще два лемківські культурні заходи. Перший з них 29 липня, вже традиційний етнографічний український лемківський фестиваль «Од Русаля до Яна» пройде в с.Зіндранова (Польща). Вже у самій назві відображена ідея відзначення циклу літніх релігійних свят від Святої Трійці до Івана Купала. Відбувається фестиваль в кінці липня незадовго після… Читати далі 29 липня – фестиваль у Зіндрановій та Сусідовичах
Ми памятаємо. Володимир Хиляк (1843-1893)
Сьогодні відзначаємо 169 років від народження ВОЛОДИМИРА ХИЛЯКА (1843-1893)
27 липня 1843 року в селі Верхомля Велика на Лемківщині у сім’ї священика народився Володимир ХИЛЯК – український священик, письменник та публіцист. Свої твори часто писав під псевдонімами Єронім Анонім, Лемко Семко, В.Нелях та іншими.
Після закінчення сільської школи вступив до 6-класної гімназії у Новому Сончі, а у 7 клас гімназії – у Пряшеві, де здав іспит зрілості. Надалі посвятив себе богословським студіям. Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті, а четвертий рік – у Єпархіальному інституті в Перемишлі.
У 1866 року був висвячений перемишльським єпископом Фомою та призначений парохом у село Долина біля Шимбарку. Через два роки перебрався у село Ізби, але незабаром переїхав на парафію в село Бортне неподалік від Горлиць, де пробув 20 років.
Лемківську ватру не загасив навіть проливний дощ
Два схили, заставлені наметами, сотні машин, туристичні автобуси з номерами різних країн… Уже багато років Ждиня є місцем, куди щороку з’їжджаються лемки та русини з України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, – аби побачити рідні Бескиди та запалити символічну лемківську ватру. Хоча сам фестиваль “Лемківська ватра” тривав з 20 по 22 липня, але перші намети поставили майже за тиждень до початку. Багато людей перед фестивалем намагаються поїхати у ті місця, де колись жили їхні діди-прадіди.
У горах коло Ждині, за кілька кілометрів від словацького кордону, розростається ціле лемківське містечко: є амфітеатр з постійною сценою, адміністративний будиночок, в окремому наметі відбуваються панельні дискусії та демонструють фільми. На вуличці з вказівником “Лемко стріт” можна перекусити, купити сувеніри… Свого часу цю землю (кілька гектарів) викупив лемко зі США Степан Хованський, бо вона колись належала його діду. Тож тепер лемки мають де збиратись, не питаючи на те дозволу. «Ватра» відбувається не у самій Ждині, а коло неї — бо концерти та танці тривають цілу ніч. Та й горланити можна пісні о будь-якій порі доби. Мабуть, саме через це на фестиваль з’їжджається багато молоді (людей, які ще пам’ятають рідні села, не так вже багато лишилось). Ловлю себе на тому, що навіть я не знаю стільки українських пісень, як співають підлітки за сусіднім столом. Хоча між собою спілкуються польською.
Львів пом’янув Антонича
6 липня львів’яни відзначили 75-і роковини з дня смерті Богдана-Ігоря Антонича. На Янівському цвинтарі, де похований 27-річний поет, прозаїк і публіцист, зібралися представники громадськості, львівські видавці, гості із села Бортятин Мостиського району, де мешкала родина Антоничів і де нині діє музей-садиба поета, — повідомляє “Вголос”.